Будем жить - Александр Маршал

Там, за окном, скиталец ветер со снегом весело кружит,

Ты не один такой на свете, давай, служивый, будем жить.

Ты не один такой на свете, давай, служивый, будем жить.

На этой кухоньке в шесть метров мы выпьем и поговорим,

Холодный дождь зарядит где-то, растает грусть, как едкий дым.

Холодный дождь зарядит где-то, растает грусть, как едкий дым.

Припев:

Майор, угости сигареткой, давай посидим, подымим.

Пусть дождь моет улицы где-то, развеется грусть, словно дым, развеется грусть,

словно дым.

Когда вернулся ты весною, не стала ждать, ушла жена.

А ты из Грозного с собою привёз больного пацана.

Пацан там этот партизанил, хотя ему лишь десять лет.

Он, как и ты, был тоже ранен, и, как и ты, чуть не ослеп.

Он, как и ты, был тоже ранен, и, как и ты, чуть не ослеп.

Припев:

Майор, угости сигареткой, давай посидим, подымим.

Пусть дождь моет улицы где-то, развеется грусть, словно дым, развеется грусть,

словно дым.

А смерти знаешь ты немало, друзей так трудно хоронить,

И трудно начинать сначала, давай, служивый, будем жить.

И трудно начинать сначала, давай, служивый, будем жить.

А пацанёнка ты поднимешь, вам с ним печали ни к чему,

Ты у судьбы своё отнимешь, давай, служивый, быть добру.

Ты у судьбы своё отнимешь, давай, служивый, быть добру.

Припев:

Майор, угости сигареткой, давай посидим, подымим.

Пусть дождь моет улицы где-то, развеется грусть, словно дым, развеется грусть,

словно дым.

Майор, угости сигареткой, давай посидим, подымим.

Пусть дождь моет улицы где-то, развеется грусть, словно дым, развеется грусть,

словно дым.

Там, за вікном, мандрівник вітер зі снігом весело кружляє,

Ти не один такий на світі, давай, служивий, будемо жити.

Ти не один такий на світі, давай, служивий, будемо жити.

На цій кухоньці в шість метрів ми вип'ємо і поговоримо,

Холодний дощ зарядить десь, розтане сум, як їдкий дим.

Холодний дощ зарядить десь, розтане сум, як їдкий дим.

Приспів:

Майор, почастуй цигаркою, давай посидимо, піднімемо.

Хай дощ миє вулиці десь, розвіється смуток, мов дим, розвіється смуток,

немов дим.

Коли повернувся ти навесні, не стала чекати, пішла дружина.

А ти з Грізного із собою привіз хворого пацана.

Пацан там цей партизанив, хоч йому лише десять років.

Він, як і ти, був теж поранений, і, як і ти, мало не сліпий.

Він, як і ти, був теж поранений, і, як і ти, мало не сліпий.

Приспів:

Майор, почастуй цигаркою, давай посидимо, піднімемо.

Хай дощ миє вулиці десь, розвіється смуток, мов дим, розвіється смуток,

немов дим.

А смерті знаєш ти чимало, друзів так важко ховати,

І важко починати спочатку, давай, служивий, житимемо.

І важко починати спочатку, давай, служивий, житимемо.

А пацаненка ти піднімеш, вам з ним печалі ні до чого,

Ти у долі своє забереш, давай, служивий, бути добру.

Ти у долі своє забереш, давай, служивий, бути добру.

Приспів:

Майор, почастуй цигаркою, давай посидимо, піднімемо.

Хай дощ миє вулиці десь, розвіється смуток, мов дим, розвіється смуток,

немов дим.

Майор, почастуй цигаркою, давай посидимо, піднімемо.

Хай дощ миє вулиці десь, розвіється смуток, мов дим, розвіється смуток,

немов дим.