Барак - Александр Маршал

Барак продувает со всех сторон, а сон на ветру — это страшный сон,

А может — совсем не ложиться спать, мгновение — и снова вставать,

Вставать, вставать, вставать, вставать.

Вставать… нужно снова вставать…

А там — в чёрном небе блестит луна, она в целом мире совсем одна,

Ну что — в самом деле молиться ей, а в поле хоронят твоих друзей…

Кладут… твоих лучших друзей

Припев:

Солнце с воли в душу пробивается, где-то в тундре вырастут цветы…

Жизнь над грешным телом издевается, топит мосты…

Ты что, такой добрый седой старик, ты что — ко мне в душу душой проник,

Ты где — наяву или я в бреду, пусти, я на небо один уйду…

Пусти… я спокойно уйду…

Светло ль, льдом холодным на лбу рука, глаза — и спокойствие старика,

А с солнцем сквозь щели пробилась жизнь и лучик надежды во тьме дрожит!

Во тьме… светлый лучик дрожит.

Припев:

Солнце с воли в душу пробивается, где-то в тундре вырастут цветы…

Жизнь над грешным телом издевается, топит мосты…

Солнце с воли в душу пробивается, где-то в тундре вырастут цветы…

Жизнь над грешным телом издевается, топит мосты…

Жизнь над грешным телом издевается, топит мосты, топит мосты, мосты.

Барак продуває з всіх сторін, а сон на вітру — це страшний сон,

А може — зовсім не лягати спати, мить — і знову вставати,

Вставати, вставати, вставати, вставати.

Вставати... треба знову вставати...

А там — у чорному небі блищить місяць, він у цілому світі зовсім один,

Ну — — справді молитися їй, а в поле ховають твоїх друзів...

Кладають… твоїх найкращих друзів

Приспів:

Сонце з волі в душу пробивається, десь у тундрі виростуть квіти...

Життя над грішним тілом знущається, топить мости.

Ти, що, такий добрий сивий старий, ти, що — до мене душею проник,

Ти де — наяву або я в¸бреду, пусти, я на небо один піду...

Пусти… я спокійно піду…

Світло ль, льодом холодним на лоба рука, очі — і спокій старого,

А з сонцем крізь щілини пробилося життя і промінь надії у темряві тремтить!

У темряві… світлий промінець тремтить.

Приспів:

Сонце з волі в душу пробивається, десь у тундрі виростуть квіти...

Життя над грішним тілом знущається, топить мости.

Сонце з волі в душу пробивається, десь у тундрі виростуть квіти...

Життя над грішним тілом знущається, топить мости.

Життя над грішним тілом знущається, топить мости, топить мости, мости.