Я буду помнить - Александр Иванов, Rita Dakota

Я буду помнить только эти глаза всегда,

Я буду верить лишь в чистоту этих искренних слёз,

Когда забудешь ты меня и на рассвете уплывёшь,

Оставив в память лишь букет увядших роз,

Когда забудешь ты меня и на рассвете уплывёшь,

Оставив в память лишь букет увядших роз.

Я буду помнить только этот голос всегда.

Он как лесной ручей будет ласкать сердце моё,

Когда укрывшись от дождя под старым, стареньким зонтом,

Останусь с осенью наедине вдвоём.

Когда укрывшись от дождя под старым, стареньким зонтом,

Останусь с осенью наедине вдвоём.

Я буду помнить только эти слова всегда.

Как много слов с пожелтевшими листьями с ветром умчались вдали,

Когда забыла ты меня и на рассвете уплыла,

Как уплывают от причала корабли.

Когда забыла ты меня и на рассвете уплыла,

Как уплывают от причала корабли.

Как уплывают от причала корабли.

Как уплывают от причала...

И когда ты скажешь прощай,

Я увижу потерянный рай,

Я увижу в нём улетающих птиц.

Я возьму краски, я возьму холст,

Я налью вина и скажу тост,

И смахну пыль с пожелтевших страниц.

Я буду помнить

Я буду помнить

Я буду помнить

Всегда

Я пам'ятатиму тільки ці очі завжди,

Я віритиму лише в чистоту цих щирих сліз,

Коли забудеш ти мене і на світанку спливеш,

Залишивши на згадку лише букет зів'ялих троянд,

Коли забудеш ти мене і на світанку спливеш,

Залишивши на згадку лише букет зів'ялих троянд.

Я пам'ятатиму тільки цей голос завжди.

Він як лісовий струмок пеститиме серце моє,

Коли сховавшись від дощу під старим, старим парасолькою,

Залишуся з осені наодинці вдвох.

Коли сховавшись від дощу під старим, старим парасолькою,

Залишуся з осені наодинці вдвох.

Я пам'ятатиму тільки ці слова завжди.

Як багато слів з пожовклим листям з вітром помчали вдалині,

Коли забула ти мене і на світанку спливла,

Як відпливають від причалу кораблі.

Коли забула ти мене і на світанку спливла,

Як відпливають від причалу кораблі.

Як відпливають від причалу кораблі.

Як спливають від причалу...

І коли ти скажеш прощай,

Я побачу втрачений рай,

Я побачу в ньому птахів, що відлітають.

Я візьму фарби, я візьму полотно,

Я наллю вина і скажу тост,

І змахну пил із пожовклих сторінок.

Я буду памятати

Я буду памятати

Я буду памятати

Завжди