Сашенька - Александр Ф. Скляр

Не называй меня Сашенька.

Я давно стал Сан-Санычем.

Я сменил брюки в клеточку

На костюмчик в полосочку.

Я сменил водолазочку

На рубашечку с галстучком,

Свой любимый родной портвейн

Я сменим на чужой мортель.

Свою старую женушку

Я сменил на молодушку.

Я давно стал хорошенький.

Не называй меня Сашенькой!

Не буди меня поутру.

А буди меня заполдень.

И машину просторную

Подгони прямо к дому мне.

Я поеду по улице.

Постовой мне поклонится.

У него память девичья,

Да добро не забудется.

Не груби, не советую.

Если дело, приди ко мне,

Посидим по-хорошему.

Не буди меня поутру!

Нету сил, притушили б свет.

Да не весь, оставь красненький.

Я давно уж не юноша,

Но ещё побарахтаюсь.

Ты сними-ка рубашечку,

Да налей-ка мне рюмочку.

Что-то тошно сегодня мне.

Ты присядь ко мне рядышком.

Что ты так недоверчива?

Что ты так несговорчива?

Где ж ты старая женушка?

Для тебя я был Сашенька…

Не називай мене Сашенька.

Я давно став Сан-Саничем.

Я змінив штани в клітинку

На костюмчик в смужку.

Я змінив водолазочку

На сорочку з краваткою,

Свій улюблений рідний портвейн

Я змінимо на чужий мортель.

Свою стару дружину

Я змінив на молоду.

Я давно став гарненький.

Не називай мене Сашенькою!

Не буди мене вранці.

А буди мене опівдні.

І машину простору

Підганяй прямо до дому мені.

Я поїду по вулиці.

Постовий мені вклониться.

У нього пам'ять дівоча,

Так добро не забудеться.

Не грубі, не раджу.

Якщо справа, прийди до мене,

Посидімо по-доброму.

Не буди мене вранці!

Нема сил, притушили б світло.

Так не весь, залиш Червоненький.

Я давно вже не юнак,

Але ще помайтаюся.

Ти зніми сорочку,

Та налий мені чарочку.

Щось нудно сьогодні мені.

Ти присядь до мене поряд.

Що ти так недовірлива?

Що ти так незговірлива?

Де ж ти стара дружина?

Для тебе я був Сашенька…