Склиф - Александр Ф. Скляр

…Над ним почему-то было небо.

Оно было

желтоватого цвета, но это не удивило императора…

…Странным было другое — на небе были трещины и

желтые разводы, как будто оно дало небольшую течь,

когда в верхней тундре началась весна.

Похоже,

весна начиналась и нижней тундре — по небу

медленно ползло несколоко возвращавшихся с юга

тараканов…

…Вскоре к нему подошел человек в зеленом халате.

Вруках у человека была коробка с надписью «Кофеин»

и шприц.

— Где я?

— еле слышно спросил Юань Мэн.

— В реанимационном отделении института

Склифосовского, — сказал человек в халате,

отламывая шейку ампулы и наполняя шприц.

— А это что?

— спросил Юань Иэн, кивая на шприц.

— Это ваш утренний кофе…

Склиф

Хризантемы в саду

В этом желтом аду завывают клиенты

Распускают над ними тягучую ночь

Раскаленные ленты

Шприц

Клюв пластмассовых птиц

Пожирает цветы бело-розовой плоти

Ты кричишь на стенные часы,

Но они не уходят

Визг

Ты лежишь на полу

Наблюдая чуть-чуть как прекрасные сестры

В коридорах любви что-то шепчут врачу

Лунно-цветные монстры

Морг

Там молчит телефон

Холод белых колонн

Обстановка простая

Императору снится фарфоровый сон о небесном Китае

Склиф

Хризантемы в саду

В этом желтом аду кто-то койку облапил

Целомудренно гордо в стерильном бреду

Подымается скальпель

…Над ним чомусь було небо.

Воно було

жовтуватого кольору, але це не здивувало імператора.

…Дивним було інше — на небі були тріщини і

жовті розлучення, ніби воно дало невелику течу,

коли у верхній тундрі почалася весна.

Схоже,

весна починалася і нижній тундрі — по небу

повільно повзло тих, що несколоко поверталися з півдня

тарганів…

…Незабаром до нього підійшов чоловік у зеленому халаті.

В руках у людини була коробка з написом «Кофеїн»

та шприц.

- Де я?

— ледве чутно спитав Юань Мен.

— У реанімаційному відділенні інституту

Скліфосовського, — сказав чоловік у халаті,

відламуючи шийку ампули і наповнюючи шприц.

- А це що?

— спитав Юань Іен, киваючи на шприц.

— Це ваша ранкова кава…

Скліф

Хризантеми в саду

У цьому жовтому пеклі завивають клієнти

Розпускають над ними тягучу ніч

Розжарені стрічки

Шприц

Дзьоб пластмасових птахів

Пожирає квіти біло-рожевого тіла

Ти кричить на стінний годинник,

Але вони не ідуть

Візок

Ти лежить на підлозі

Спостерігаючи трохи як прекрасні сестри

У коридорах кохання щось шепочуть лікарю

Місячно-кольорові монстри

Морг

Там мовчить телефон

Холод білих колон

Обстановка проста

Імператору сниться фарфоровий сон про небесний Китай

Скліф

Хризантеми в саду

У цьому жовтому пеклі хтось ліжко обняв

Цнотливо гордо в стерильному маренні

Піднімається скальпель