Rentrée des classes - Aldebert, Pierre François Martin-Laval, Isabelle Nanty

Sur le lit étalé en patchwork

L’essentiel de ma garde robe, bien !

Tout est lavé, essoré, séché, repassé

Me voilà prêt pour le jour J du lendemain

En finissant d’boucler mes bagages

Mon stylo quatre couleurs mon taille-crayons mappemonde

Je calcule sur une Texas Instruments

Combien font 24h en secondes

Mais non j’ai pas peur !

J’aime pas les rentrées, c’est tout

Je retrouve en faisant mon sac

Un vieux bulletin qu’j’avais caché

Je me souviendrai toujours des phalanges de mon père

Quand je lui ai dit: «ils sont en retard cette année !

«Résultats faibles doit poursuivre les efforts élève absent même quand il est la

Il paraîtrait que cette année ce soit plus dur encore

Mais alors… c’est tous les ans ou quoi !

Un nouveau monde s’ouvre à mes yeux

Encore une année qui passe

Appréhension, cafard et trouille bleue

C’est la rentrée des classes

Je touche du bois, je croise les doigts

Pour avoir un prof principal sain d’esprit

Un emploi du temps sympa

Qui commencerait mardi et finirait … mardi !

C’est décidé je mettrai dès demain

Fin à mes jours si cette année aussi

Je retrouve ce psychopathe de Martineau

En histoire et géographie

Mais non j’ai pas peur

J’aime pas qu’on me presse, c’est tout

Le compte a rebours est lancé, je m’en remets au ciel

Allez quoi s’il vous plait, juste un tremblement de terre

Que les secours débarquent et me lancent une échelle

Par pitié emmenez-moi dans votre hélicoptère

Apres 300 tours sur moi-même je m’endors je rêve et je délire

J’arrive au collège en chaussons, y a pas mon nom sur les listes

Martineau me poursuit, j’arrive pas à courir !

Un nouveau monde s’ouvre à mes yeux

Encore une année qui passe

Appréhension, cafard et trouille bleue

C’est la rentrée des classes

Devant l’alignement militaire des cartables

Se dessine la silhouette des gardiens du ghetto

Les professeurs pactisent avec le diable

La preuve en est qui sont chaussés Méphisto

L’un d’entre eux celui au regard sombre

S’avance doucement vers moi, on dirait Lucifer

Il est tellement grand qu’y fait froid dans son ombre

«Dites donc, n’en faites pas un peu trop, Aldebert ?»

«Si peu monsieur Martineau, si peu…»

На ліжку, розстеленому клаптем

Більшість мого гардеробу, добре!

Все випрано, віджато, просушене, випрасувано

Я готовий до завтрашнього дня Д

Коли я закінчую пакувати свій багаж

Моя чотириколірна ручка, моя точилка для карт світу

Я розраховую на Texas Instruments

Що таке 24 години в секундах

Але ні, я не боюся!

Я не люблю повернення, ось і все

Я збираюся пакувати сумку

Старий бюлетень, який я сховав

Я завжди пам’ятатиму пальці мого батька

Коли я йому сказав: «Цього року вони запізнилися!»

«Низькі успіхи повинні продовжувати роботу заочного студента, навіть якщо він є

Здається, цього року ще важче

Але потім... це щороку чи що!

Перед очима відкривається новий світ

Минає ще один рік

Затримання, тарган і синій страх

Це повернулося до школи

Стукніть по дереву, схрестивши пальці

Щоб був розсудливий головний вчитель

Гарний графік

Який почнеться у вівторок і закінчиться... вівторок!

Вирішено поставлю завтра

Кінець мого життя, якщо цього року теж

Я знаходжу того психопата Мартіно

З історії та географії

Але ні, я не боюся

Я не люблю, коли мене поспішають, ось і все

Відлік часу йде, я залишаю це на небеса

Будь ласка, просто землетрус

Нехай санітари спустяться і кинуть мені драбину

Будь ласка, візьміть мене на своєму гелікоптері

Після 300 обертів я засинаю у снах і в маренні

Я приходжу в коледж у капцях, мого імені немає в списках

Мартіно женеться за мною, я не можу бігти!

Перед очима відкривається новий світ

Минає ще один рік

Затримання, тарган і синій страх

Це повернулося до школи

Попереду військовий вирівнювання ранців

Формується силует охоронців гетто

Вчителі укладають договір з дияволом

Доказом є те, хто взутий Мефісто

Один із них темноокий

Повільно йде до мене, схожий на Люцифера

Він такий великий, що в його тіні холодно

— Скажіть, Альдеберте, не перестарайтеся?

«Такий маленький містер Мартіно, такий маленький...»