Dis-Moi Dimanche - Aldebert

Je me souviens, ça commençait comme ça

D’abord un peu perdu, par les cloches réveillé

Oùsuis-je, quelle heure est-il, est-ce qu’on travaille ou pas?

Alors du bout des draps, se laisser retomber

L’odeur du pain grillése glissa sous la porte

Un soleil arrogant semblant forcer les vitres

Aujourd’hui est une journée morte

La moitiédéjàcommencée, il va falloir faire vite

Dehors, les magasins fermés, ruelles de western

Donnent au quartier des allures de ville fantôme

Une botte de foin qui roule, balayée par le vent

Il manquerait plus qu' l’harmonica, lancinante Ennio Morricone

Dis-moi dimanche, les deux mains dans les manches

Pourquoi je garde au fond du ventre une boule?

Dis-moi vieille branche, gardien de mes nuits blanches

Pourquoi ma gorge se noue quand j'éteins l’ampoule?

Je me souviens ça continuait ainsi

Qu’est-ce que j’ai bien pu faire de cette deuxième chaussette?

En route vers le dominical, déjeuner d’un siècle en famille

Endimanchédes pieds jusqu'àla tête

Pendant la promenade digestive, àshooter dans les feuilles

Oùl'on déambule tête baissée, dans l’ombre du lundi

Faites coucou àmamie, restez sur le seuil

On va pas traîner, j’aime pas conduire de nuit

Dis-moi dimanche, les deux mains dans les manches

Pourquoi je garde au fond du ventre une boule?

Dis-moi vieille branche, gardien de mes nuits blanches

Pourquoi ma gorge se noue quand j'éteins l’ampoule?

Je me souviens ça finissait comme ça

Le chat en napperon sur le radiateur

Vautrésur la moquette, devant le petit écran

Goutter aux dernières secondes du week-end qui se meurt

Je garde en mémoire le rituel du film du soir

De mon père qui riait àgorge déployée

Du grand blond, de sa chaussure noire

Allez mon grand, il est tard, va vite te coucher

Dis-moi dimanche, les deux mains dans les manches

Pourquoi je garde au fond du ventre une boule?

Dis-moi vieille branche, gardien de mes nuits blanches

Pourquoi ma gorge se noue quand j'éteins l’ampoule?

(Merci àAnaïne pour cettes paroles)

Пам'ятаю, почалося так

Спочатку трохи заблукав, по дзвонам розбудив

Де я, котра година, ми працюємо чи ні?

Тож з кінця аркушів дозвольте собі відкинутися

Запах тостів заповз під двері

Зарозуміле сонце ніби форсує вікна

Сьогодні мертвий день

Половина вже почалася, треба поспішати

Надворі магазини закриті, західні провулки

Зробіть околиці схожими на місто-привид

Котиться стог сіна, рознесений вітром

Не вистачає лише губної гармоніки, яка переслідує Енніо Морріконе

Скажи мені в неділю, обидві руки в рукави

Чому я тримаю клубок глибоко в животі?

Скажи мені стару гілку, берегиню моїх безсонних ночей

Чому у мене стискається горло, коли я вимикаю лампочку?

Я пам’ятаю, що так продовжувалось

Якого біса я зробив з тим другим шкарпеткою?

По дорозі в неділю столітній сімейний обід

Одягнений з ніг до голови

Під час травної прогулянки стріляйте в листя

Де ми блукаємо стрімголов, у тіні понеділка

Передай привіт бабусі, залишайся на порозі

Ми не будемо зависати, я не люблю їздити вночі

Скажи мені в неділю, обидві руки в рукави

Чому я тримаю клубок глибоко в животі?

Скажи мені стару гілку, берегиню моїх безсонних ночей

Чому у мене стискається горло, коли я вимикаю лампочку?

Пам'ятаю, це закінчилося так

Котик-салфетка на радіаторі

Розлягся на килимі, перед маленьким екраном

Скуштуйте останні секунди вмираючого вікенду

Я пам’ятаю ритуал вечірнього кіно

Про мого батька, який голосно сміявся

Від високого блондина, від його чорного черевика

Давай, великий хлопчик, вже пізно, лягай швидше спати

Скажи мені в неділю, обидві руки в рукави

Чому я тримаю клубок глибоко в животі?

Скажи мені стару гілку, берегиню моїх безсонних ночей

Чому у мене стискається горло, коли я вимикаю лампочку?

(Спасибі Anaïne за ці тексти)