J'ai peur du noir - Aldebert

Il faut dormir maintenant

Les parents veillent sur vous

Tout est calme et rassurant

Bonne nuit, petits loups

Blotties au fond de vos draps

Les étoiles ont fait leur nid

C’est Morphée qui vous tend les bras

Bonne nuit, mes chéris

J’entends comme un bruit

Qui remue dans le placard

Un cliquetis

Gesticulant dans le noir

Ce doit être le vent

Voilà ce qu’on me dit tout l' temps

J’entends quelqu’un qui

Respire derrière ma porte

Une espèce de

Vampire à moitié cloporte

Ce doit être dans ma tête

Voilà ce que l’on me répète

J’entends sur le toit

Comme des bruits de pas

Comme si Dracula

Tentait de rentrer chez moi

C’est mon imagination

Voilà ce que l’on me répond

J’ai peur du noir

On voit rien et c’est fait exprès

On me fait croire

Qu’il n’y a rien mais c’est même pas vrai

J’ai peur du noir

J’y peux rien, j’ai pas fait exprès

Il faut me croire

Jusqu’ici tout va bien mais après?

J’entends gratter sous

Le sommier comme des araignées

Qui grouillent par centaines et par milliers

Ce doit être un bruit qui court

Voilà ce qu’on me dit toujours

Un monstre barbu

Avec des yeux sur les ongles

Vermoulu

Patiente tapi dans l’ombre

Mais c’est moi qui débloque

Voilà ce que l’on me rétorque

C’est quand tout s'éteint

Que ça commence à défiler

Sorcières, lutins

Envahissent le plancher

Mais c’est moi qui perds les pédales

Voilà comment les gens me parlent

Il fait tellement chaud sous ces couvertures

Il ne faut laisser aucune ouverture

Si je laisse ne serait-ce qu’un pied dépasser

Je me le fais manger

Je sais qu’ils n’existent pas

Je ne suis pas un fou

Mais c’est plus fort que moi

J’en devine partout

Le soleil arrive enfin

Debout les petits loups

Sachez que les seuls monstres

Qu’il y ait ici, c’est vous !

Треба зараз спати

Батьки стежать за тобою

Все спокійно і заспокоєно

Доброї ночі, вовченята

Притулився в твоїх простирадлах

Зірки вилили своє гніздо

Це Морфей простягає до вас руки

Доброї ночі, мої любі

Я чую як шум

Це ворушиться в шафі

Звук клацання

Жестикулюючи в темряві

Мабуть, це вітер

Так мені весь час кажуть

Я чую когось, хто

Дихай за моїми дверима

Типу

Наполовину вампір мокриць

Це має бути в моїй голові

Це те, що вони мені постійно говорять

Я чую на даху

Як кроки

Ніби Дракула

Намагався прийти додому

Це моя уява

Це те, що я отримую відповідь

Я боюся темряви

Ми нічого не бачимо і це робиться навмисне

Мене змушують повірити

Що немає нічого, але це навіть неправда

Я боюся темряви

Я не можу допомогти, я зробив це не навмисне

Ви повинні мені повірити

Поки все добре, але після?

Я чую дряпання під

Коробка пружинить, як павуки

Які роїться сотнями й тисячами

Мабуть, ходять чутки

Так мені завжди кажуть

Бородатий монстр

З очима на нігтях

червивий

Пацієнт ховається в тіні

Але це я відкриваю

Так мені кажуть

Ось тоді все згасає

Він починає прокручуватися

Відьми, гобліни

вторгнутися в підлогу

Але це я втрачаю педалі

Ось як зі мною розмовляють люди

Під цими покривалами так жарко

Не залишайте отворів

Якщо я дозволю стирчати навіть одній нозі

я їм це

Я знаю, що їх не існує

я не божевільний

Але він сильніший за мене

Гадаю, скрізь

Нарешті приходить сонце

Встаньте вовченята

Знай, що єдині монстри

Хай буде ось ти!