Inséparables - Aldebert

Je veux tes jambes à mon cou

Jusqu'à risquer l’infarctus

Des petits bouts de toi partout

Faire honneur à Vénus

Voilà je me sens tellement «nous»

Qu’en parlant de toi je dis «je»

Et que si tu mettais les bouts

Je me ferais religieux

Les réserves de nos ébats

En bombonnes, en K7, en flacons,

Des sauvegardes de tout ce qui fait toi

En magnums, en citernes, en caissons

Je ne serais jamais de ceux

Qui peuvent faire un break

Si sur moi tu poses les yeux

Moi je repars avec

REFRAIN

Que l’on soit siamois, collés par les doigts

Me serais profitable,

Inséparables

J’ai demandé l’addiction

Pour contre toi m'ébattre,

Moi qui fais la collection

De tous tes coups de théâtre

Une étreinte de six mois

C’est strictement interdit

Mais voyez-vous moi c’est comme ça

Que j’entends le paradis

Mon coeur bat comme un orchestre,

Nous sommes une chaîne à deux maillons

Quand tu m’enlaces et me séquestre,

Moi j’en oublie mon prénom

Garderons-nous pour nos vieux jours

Quand nos corps seront moins fiers

Juste quelques rimes en «our «Histoire de passer l’hiver?

REFRAIN

Que l’on soit siamois, collés par les doigts

Me serais profitable,

Inséparables (X2)

Demeurer sous tes reins,

Se réveiller vieux un jour,

Sous la couette en sous marin

20 000 lieues sous l’amour

Je veux tes jambes à mon cou

Jusqu'à risquer l’AVC,

Des petits bouts de toi partout,

Finir et recommencer

Voilà je me sens tellement mal

Qu’en parlant de toi je vais mieux

Et que si tu mettais les voiles

Je me ferais petit vieux.

REFRAIN

Que l’on soit siamois, collés par les doigts

Me serais profitable,

Inséparables

Que l’on soit siamois, collés par les doigts

Aucune issue possible,

Indivisible

Que l’on soit siamois

Inséparables

(Merci à Juliette pour cettes paroles)

Я хочу твої ноги на шиї

Поки ви не ризикуєте отримати серцевий напад

Маленькі частинки тебе скрізь

Вшанування Венери

Тут я відчуваю себе "ми"

Що коли кажу про тебе, я кажу "я"

А що, якщо поставити кінчики

Я б став релігійним

Застереження наших витівок

У вугіллях, у К7, у пляшках,

Резервні копії всього, що робить вас

В магнумах, в цистернах, в кесонах

Я ніколи не буду одним із них

Хто може відпочити

Якщо ти на мене поглянеш

Я йду з

ПРИСПІВ

Що ми сіамці, склеєні пальцями

Було б мені на користь,

Нерозлучний

Я запитав про залежність

Бо проти тебе розважиш мене,

Я, хто збирає

З усіх твоїх трюків

Обійми на півроку

Це категорично заборонено

Але ти бачиш у мене це так

Щоб я чую небо

Моє серце б'ється, як оркестр,

Ми — дволанковий ланцюг

Коли ти обіймаєш мене і секвеструєш,

Я забув своє ім'я

Збережемо на старість

Коли наші тіла будуть менше пишатися

Лише кілька віршів у «нашому» Про зиму?

ПРИСПІВ

Що ми сіамці, склеєні пальцями

Було б мені на користь,

Нерозлучники (X2)

Сиди під твоїми стегнами,

Одного разу прокинувшись старим,

Під ковдрою в підводному човні

20 000 ліг під коханням

Я хочу твої ноги на шиї

Поки не ризикуєш отримати інсульт,

Маленькі частинки тебе всюди,

Завершіть і почніть знову

Тут мені так погано

Якщо говорити про тебе, то мені краще

А якщо ви відпливете

Я б став старий.

ПРИСПІВ

Що ми сіамці, склеєні пальцями

Було б мені на користь,

Нерозлучний

Що ми сіамці, склеєні пальцями

Немає виходу,

Неподільна

Чи ми сіамці

Нерозлучний

(Дякую Джульєтті за ці слова)