Lord Gregory - Alasdair Roberts

I am a poor young girl

That’s straight from Callander.

I’m in search of Lord Gregory--

Pray God I find him!

The rain beats my yellow locks

And the dew wets me still,

My babe is cold in my arms--

Lord Gregory, let me in!"

«Lord Gregory’s not here and

Henceforth can’t be seen,

For he’s gone to bonny Scotland

For to bring home his new queen.

So leave now these windows

And likewise this hall,

For it’s deep in the sea

You should hide your downfall.»

«Who'll shoe my babe’s little feet?

Who’ll put gloves on her hand?

Who will tie my babe’s middle

With a long linen band?

Who’ll comb my babe’s yellow hair

With an ivory comb?

Who will be my babe’s father

Till Lord Gregory comes home?

Do you remember, love Gregory,

That night in Callander

Where we changed pocket handkerchiefs,

And me against my will?

For yours was pure linen, love,

And mine but coarse cloth;

For yours cost a guinea, love,

And mine but one groat.

Do you remember, love Gregory,

That night in Callander

Where we changed rings on our fingers,

And me against my will?

For yours was pure silver, love,

And mine was but tin;

For yours cost a guinea, love,

And mine but one cent."

«And my curse on you, Mother,

My curse being sore!

Sure, I dreamed the girl I love

came a-knocking at my door.»

«Sleep down you foolish son,

Sleep down and sleep on:

For it’s long ago that weary girl

Lies drownin' in the sea.»

«Well go saddle me the black horse,

The brown, and the gray;

Go saddle me the best horse

In my stable to-day!

And I’ll range over mountains,

Over valleys so wide,

Till I find the girl I love

And I’ll lay by her side.»

Я бідна молода дівчина

Це прямо від Callander.

Я шукаю лорда Григорія...

Моліться Богу, щоб я знайшов його!

Дощ б’є мої жовті пасма

І роса мочить мене досі,

Моя дитина холодна в моїх руках...

Господи Грегорі, впусти мене!»

«Господа Григорія тут немає і

Відтепер не можна побачити,

Тому що він поїхав у чудову Шотландію

Щоб повернути додому свою нову королеву.

Тож покиньте ці вікна

І так само цей зал,

Бо це глибоко в морі

Ви повинні приховати своє падіння».

«Хто взуватиме маленькі ніжки моєї дитини?

Хто одягне їй на руку рукавички?

Хто зв’яже серединку моєї дитини

З довгою лляною стрічкою?

Хто розчісуватиме жовте волосся моєї дитини

З гребінцем зі слонової кістки?

Хто стане батьком моєї дитини

Поки лорд Грегорі не прийде додому?

Пам’ятаєш, любий Григорій,

Тієї ночі в Калландері

Де ми міняли кишенькові хустинки,

А я проти моєї волі?

Бо твоє було чисте полотно, любов,

А моя, але груба тканина;

Бо твоя коштує гінею, кохання,

А моя тільки одна крупа.

Пам’ятаєш, любий Григорій,

Тієї ночі в Калландері

Там, де ми змінили кільця на пальцях,

А я проти моєї волі?

Бо твоє було чисте срібло, кохана,

А мій був лише оловом;

Бо твоя коштує гінею, кохання,

А мій лише один цент».

«І моє прокляття на тебе, мамо,

Моє прокляття болить!

Звичайно, мені снилася дівчина, яку я люблю

постукав у мої двері».

«Спи, дурний сину,

Спати і спати на:

Бо вже давно та втомлена дівчина

Тоне в морі.»

«Ну йди осідлай мені чорного коня,

Коричневий і сірий;

Іди осідлай мені найкращого коня

Сьогодні в моїй стайні!

І я буду перебувати через гори,

Над такими широкими долинами,

Поки я не знайду дівчину, яку люблю

І я ляжу біля неї.»