Юрьев день - Аквариум

Я стоял и смотрел, как ветер рвет

Венки с твоей головы.

А один из нас сделал рыцарский жест —

Пой песню, пой…

Теперь он стал золотом в списке святых,

Он твой новый последний герой.

Говорили, что следующим должен быть я —

Прости меня, но будет кто-то другой.

Незнакомка с Татьяной торгуют собой

В тени твоего креста,

Благодаря за право на труд;

А ты пой песню, пой…

Твой певец исчез в глубине твоих руд,

Резная клетка пуста.

Говорили, что я в претендентах на трон —

Прости меня, там будет кто-то другой.

В небесах из картона летят огни,

Унося наших девушек прочь.

Анубис манит тебя левой рукой,

А ты пой, не умолкай…

Обожженный матрос с берегов Ориона

Принят сыном полка.

Ты считала, что это был я

Той ночью —

Прости меня, но это был кто-то другой.

Но когда семь звезд над твоей головой

Станут багряным серпом,

И пьяный охотник выпустит псов

На просторы твоей пустоты.

Я вспомню всех, кто красивей тебя,

Умнее тебя, лучше тебя;

Но кто из них шел по битым стеклам

Так же грациозно, как ты?

Скоро Юрьев день, и все больше свечей

У заброшенных царских врат.

Только жги их, не жги, они тебя не спасут —

Лучше пой песню, пой.

Вчера пионеры из монастыря

Принесли мне повестку на суд,

И сказали, что я буду в списке судей —

Не жди меня, там будет кто-то другой.

От угнанных в рабство я узнал про твой свет.

От синеглазых волков — про все твои чудеса.

В белом кружеве, на зеленой траве,

Заблудилась моя душа, заблудились мои глаза.

С берегов Ботичелли белым снегом в огонь,

С лебединых кораблей ласточкой — в тень.

Скоро Юрьев день,

И мы отправимся вверх — вверх по теченью.

Я стояв і дивився, як вітер рве

Вінки з твоєї голови.

А один із нас зробив лицарський жест

Співай пісню, співай…

Тепер він став золотом у списку святих,

Він твій новий останній герой.

Говорили, що наступним має бути я —

Вибач мені, але буде хтось інший.

Незнайомка з Тетяною торгують собою

В тіні твого хреста,

Завдяки за право на працю;

А ти співай пісню, співай…

Твій співак зник у глибині твоїх руд,

Різьблена клітина порожня.

Казали, що я в претендентах на трон —

Вибач мені, там буде хтось інший.

У небесах з картону летять вогні,

Виносячи наших дівчат геть.

Анубіс манить тебе лівою рукою,

А ти співай, не змовкай…

Обпалений матрос з берегів Оріону

Прийнятий сином полку.

Ти вважала, що це був я

Тієї ночі —

Вибач мені, але це був хтось інший.

Але коли сім зірок над твоєю головою

Стануть багряним серпом,

І п'яний мисливець випустить псів

На просторі твоєї порожнечі.

Я згадаю всіх, хто красивіший за тебе,

Розумніше за тебе, краще за тебе;

Але хто з них йшов по битих склях

Так само граціозно, як ти?

Скоро Юр'єв день, і все більше свічок

У занедбаних царських воріт.

Тільки пали їх, не пали, вони тебе не врятують—

Краще співай пісню, співай.

Вчора піонери з монастиря

Принесли мені повістку на суд,

І сказали, що я буду в списку суддів —

Не чекай мене, там буде хтось інший.

Від викрадених у рабство я дізнався про твоє світло.

Від синьооких вовків — про всі твої дива.

У білому мереживі, на зеленій траві,

Заблукала моя душа, заблукали мої очі.

З берегів Ботічеллі білим снігом у вогонь,

З лебединих кораблів ластівкою — у тінь.

Скоро Юр'єв день,

І ми відправимося вгору — вгору за течією.