Поезд в огне - Аквариум

Полковник Васин приехал на фронт

Со своей молодой женой.

Полковник Васин созвал свой полк

И сказал им: Пойдем домой.

Мы ведем войну уже семьдесят лет,

Нас учили, что жизнь - это бой,

Но по новым данным разведки

Мы воевали сами с собой.

Я видел генералов,

Они пьют и едят нашу смерть,

Их дети сходят с ума

От того, что им нечего больше хотеть.

А земля лежит в ржавчине,

Церкви смешали с золой.

И если мы хотим, чтобы было куда вернуться,

Время вернуться домой.

Этот поезд в огне,

И нам не на что больше жать.

Этот поезд в огне,

И нам некуда больше бежать.

Эта земля была нашей,

Пока мы не увязли в борьбе,

Она умрет, если будет ничьей.

Пора вернуть эту землю себе.

А кругом горят факелы,

Это сбор всех погибших частей.

И люди, стрелявшие в наших отцов,

Строят планы на наших детей.

Нас рожали под звуки маршей,

Нас пугали тюрьмой.

Но хватит ползать на брюхе -

Мы уже возвратились домой.

Этот поезд в огне,

И нам не на что больше жать.

Этот поезд в огне,

И нам некуда больше бежать.

Эта земля была нашей,

Пока мы не увязли в борьбе,

Она умрет, если будет ничьей.

Пора вернуть эту землю себе.

Полковник Васін приїхав на фронт

Зі своєю молодою дружиною.

Полковник Васін скликав свій полк

І сказав їм: Ходімо додому.

Ми ведемо війну вже сімдесят років,

Нас вчили, що життя – це бій,

Але за новими даними розвідки

Ми воювали самі із собою.

Я бачив генералів,

Вони п'ють і їдять нашу смерть,

Їхні діти божеволіють

Від того, що їм нічого більше хотіти.

А земля лежить у іржі,

Церкви змішали із золою.

І якщо ми хочемо, щоб було куди повернутися,

Час повернутись додому.

Цей поїзд у вогні,

І нам нема на що більше тиснути.

Цей поїзд у вогні,

І нам нікуди більше тікати.

Ця земля була нашою,

Поки ми не загрузли в боротьбі,

Вона помре, якщо буде нічиєю.

Настав час повернути цю землю собі.

А навколо горять смолоскипи,

Це збирання всіх загиблих частин.

І люди, що стріляли в наших батьків,

Будують плани на наших дітей.

Нас народжували під звуки маршів,

Нас лякали в'язницею.

Але вистачить повзати на череві

Ми вже повернулися додому.

Цей поїзд у вогні,

І нам нема на що більше тиснути.

Цей поїзд у вогні,

І нам нікуди більше тікати.

Ця земля була нашою,

Поки ми не загрузли в боротьбі,

Вона помре, якщо буде нічиєю.

Настав час повернути цю землю собі.