Древнерусская тоска - Аквариум

Куда ты, тройка, мчишься, куда ты держишь путь?

Ямщик опять нажрался водки, или просто лег вздремнуть,

Колеса сдадены в музей, музей весь вынесли вон,

В каждом доме раздается то-ли песня, то-ли стон,

Как предсказано святыми все висит на волоске,

Я гляжу на это дело в древнерусской тоске…

На поле древней битвы нет ни копий ни костей,

Они пошли на сувениры для туристов и гостей,

Добрыня плюнул на Россию и в Милане чинит газ,

Алеша, даром что Попович, продал весь иконостас.

Один Илья пугает девок, скача в одном носке,

И я гляжу на это дело в древнерусской тоске…

У Ярославны дело плохо, ей некогда рыдать,

Она в конторе с пол-седьмого, ней брифинг ровно в пять,

А все бояре на «Тойотах» издают «PlayBoy» и «Vogue»,

Продав леса и нефть на запад, СС20 — на восток.

Князь Владимир, чертыхаясь, рулит в море на доске,

Я гляжу на это дело в древнерусской тоске…

У стен монастыря опять большой переполох,

По мелкой речке к ним приплыл четырнадцатирукий бог.

Монахи с матом машут кольями, бегут его спасти,

А бог глядит, что дело плохо, и кричит «пусти, пусти»,

Настоятель в женском платье так и скачет на песке,

Я гляжу на это дело в древнерусской тоске…

А над удолбанной Москвою в небо лезут леса,

Турки строят муляжи Святой Руси за полчаса,

А у хранителей святыни палец пляшет на курке,

Знак червонца проступает вместо лика на доске,

Харе кришна ходят строем по Арбату и Тверской,

Я боюсь, что сыт по горло древнерусской тоской…

Куди ти, трійко, мчиш, куди ти тримаєш шлях?

Ямщик знову нажерся горілки, або просто ліг подрімати,

Колеса здані в музей, музей весь винесли геть,

У кожному будинку лунає чи пісня, чи стогін,

Як передбачено святими все висить на волоску,

Я дивлюся на цю справу в давньоруській тузі…

На полі стародавньої битви немає ні копій ні кісток,

Вони пішли на сувеніри для туристів та гостей,

Добриня плюнув на Росію і в Мілані лагодить газ,

Альоша, даремно що Попович, продав весь іконостас.

Один Ілля лякає дівчат, скачучи в одному носку,

І я дивлюся на цю справу в давньоруської тузі...

У Ярославні справа погана, їй ніколи ридати,

Вона в конторі з пів-сьомої, нею брифінг рівно в п'ять,

А всі бояри на «Тойотах» видають «PlayBoy» і «Vogue»,

Продавши ліси і нафту на захід, СС20 — на схід.

Князь Володимир, чортихаючись, кермує в море на дошці,

Я дивлюся на цю справу в давньоруській тузі…

У стін монастиря знову великий переполох,

Дрібною річкою до них приплив чотирнадцятирукий бог.

Ченці з матом махають кілками, біжать його врятувати,

А бог дивиться, що справа погана, і кричить «пусти, пусти»,

Настоятель у жіночій сукні так і скаче на піску,

Я дивлюся на цю справу в давньоруській тузі…

А над наддолбаною Москвою в небо лізуть ліси,

Турки будують муляжі Святої Русі за півгодини,

А у хранителів святині палець танцює на курку,

Знак червонця проступає замість лику на дошці,

Харе кришна ходять строєм по Арбату і Тверській,

Я боюся, що ситий по горло давньоруської тугою…