Я - змея - Аквариум

Ты улыбаешься, наверное, ты хочешь пить.

Я наблюдаю, я ничего не хочу говорить.

Я — змея, я сохраняю покой.

Сядь ко мне ближе, ты узнаешь, кто я такой.

Я знаю тепло камня, я знаю запах и цвет.

Но когда поднимаются птицы, я подолгу гляжу им вслед,

Я — змея, я сохраняю покой.

Сядь ко мне ближе, ты узнаешь, кто я такой.

Иногда я гоню их прочь, иногда я хочу им петь.

Иногда мне хочется спрятаться в угол, затихнуть и умереть,

Но я — змея, и я сохраняю покой.

Сядь ко мне ближе, ты узнаешь, кто я такой.

Ты улыбаешься, должно быть, ты ждешь ответ —

Дай руки;

я покажу тебе, как живое дерево станет пеплом;

Я — змея, я сохраняю покой.

Смотри на свои ладони — теперь ты знаешь, кто я такой.

Ти посміхаєшся, напевно, ти хочеш пити.

Я спостерігаю, я нічого не хочу говорити.

Я - змія, я зберігаю спокій.

Сядь до мене ближче, ти дізнаєшся, хто я такий.

Я знаю тепло каменю, я знаю запах і колір.

Але коли піднімаються птахи, я довго дивлюся їм услід,

Я - змія, я зберігаю спокій.

Сядь до мене ближче, ти дізнаєшся, хто я такий.

Іноді я гоню їх геть, іноді я хочу їм співати.

Іноді мені хочеться сховатися в кут, затихнути і померти,

Але я — змія, і я зберігаю спокій.

Сядь до мене ближче, ти дізнаєшся, хто я такий.

Ти посміхаєшся, мабуть, ти чекаєш відповіді

Дай руки;

я покажу тобі, як живе дерево стане попелом;

Я - змія, я зберігаю спокій.

Дивись на свої долоні— тепер ти знаєш, хто я такий.