Тайный узбек - Аквариум

Мы держались так долго, как только могли,

Но туда и сюда — напрочь забыли пин-код.

И теперь мы скользим, не касаясь земли,

И бьемся в стену, хотя с рождения знали, где вход.

Но тяжелое время сомнений пришло и ушло,

Рука славы сгорела, и пепел рассыпан, и смесь.

Вылита.

И тому, кто тут держит весло,

Сообщите, что Тайный Узбек уже здесь.

Три старухи в подвале, закутанные в тряпье,

Но прядущие драгоценную нить.

Знают, как знает тот, кто пьет, опершись на копье,

И как знают все те, кому нечем и незачем пить.

Так раструбите на всю бесконечную степь,

Сквозь горящий туман и мутно-зеленую взвесь.

Добывающим соль и ласково сеющим хлеб,

Шепните им, что Тайный Узбек уже здесь.

Он не — «за», он не — «против», он занят другим, как Басе,

Он не распоряжается ничьей судьбой.

Просто там, где он появляется, все,

Происходит словно само собой.

Так передайте всем тем, кто долго был выгнут дугой,

Что нет смысла скрывать больше тупость и жадность и спесь.

И бессмысленно делать вид, что ты кто-то другой,

Когда Тайный Узбек уже здесь.

И даже если нам всем запереться в глухую тюрьму,

Сжечь самолеты, расформировать поезда.

Это вовсе не помешает ему,

Перебраться из там-где-он-есть к нам сюда.

И повторяю, что это не повод рыдать и кричать,

Все останется точно таким, как все есть.

А те, кто знают в чем дело, знают, и будут молчать,

Потому что Тайный Узбек уже здесь.

Ми трималися так довго, як тільки могли,

Але туди і сюди — геть-чисто забули пін-код.

І тепер ми ковзаємо, не торкаючись землі,

І б'ємося в стіну, хоча з народження знали, де вхід.

Але важкий час сумнівів прийшов і пішов,

Рука слави згоріла, і попіл розсипаний, і суміш.

Вилита.

І тому, хто тут тримає весло,

Повідомте, що Таємний Узбек уже є тут.

Три старі в підвалі, закутані в ганчір'я,

Але прядучі дорогоцінну нитку.

Знають, як знає той, хто п'є, спершись на спис,

І як знають усі ті, кому нічим і нізащо пити.

Так розтрубіть на весь нескінченний степ,

Крізь туман, що горить, і мутно-зелену завись.

Видобуючим сіль і ласково сіяючим хліб,

Шепніть їм, що Таємний Узбек тут.

Він не — «за», він не — «проти», він зайнятий іншим, як Басе,

Він не розпоряджається нічиєю долею.

Просто там, де він з'являється, все,

Відбувається наче само собою.

Так передайте всім тим, хто довго був вигнутий дугою,

Що немає сенсу приховувати більше тупість і жадібність і пиху.

І безглуздо вдавати, що ти хтось інший,

Коли Таємний Узбек уже тут.

І навіть якщо нам усім замкнутися в глуху в'язницю,

Спалити літаки, розформувати поїзди.

Це зовсім не завадить йому,

Перебратися з там-де-він є до нас сюди.

І повторюю, що це не привід ридати і кричати,

Все залишиться таким, як усі є.

А ті, хто знають у чому справа, знають, і будуть мовчати,

Бо Таємний Узбек уже тут.