Слово Паисия Пчельника - Аквариум

Что ты печально стоишь на своих каблуках?

Лучше бы ты, как тигрица на джипе,

С подледной базукой в руках.

В жутких тропических зарослях ельника,

С древней молитвою Паисия Пчельника.

Что ты рыдаешь, размазав паленую тушь?

Лучше б ты пересекала в собачьей упряжке плато Гиндукуш.

Или б тихо мурлыкала про Москву и Сокольники,

Выпивая с шаманами в «Золотом треугольнике».

Слушай, сестра, брось пресмыкаться в юдоли,

Скажи «Прощай» концепции бабьей доли.

Как молвил Паисий, иные грядут времена,

Когда муж превратится в орнамент и всем будет править жена.

А старцам открыта книга будущих дней

Старец он слышит ушами сердца молчание древних камней.

Так что начни сейчас, не жди понедельника,

Правь этим миром по слову Паисия Пчельника.

Що ти сумно стоїш на своїх підборах?

Краще ти, як тигриця на джипі,

З підлідною базукою в руках.

У моторошних джунглях ялинника,

З давньою молитвою Паїсія Пчельника.

Що ти ридаєш, розмазавши палену туш?

Краще б ти перетинала в собачій упряжці плато Гіндукуш.

Або б тихо муркотіла про Москву і Сокольники,

Випиваючи з шаманами в «Золотому трикутнику».

Слухай, сестро, кинь плазати в юдолі,

Скажи «Прощай» концепції бабиної частки.

Як сказав Паїсій, інші будуть часи,

Коли чоловік перетвориться на орнамент і всім правитиме дружина.

А Старцям відкрита книга майбутніх днів

Старець він чує вухами серця мовчання стародавнього каміння.

Тож почни зараз, не чекай понеділка,

Правь цим світом за словами Паїсія Пчельника.