Глядя в телевизор - Аквариум

Я знал ее с детских лет,

Я помню все, как будто вчера;

Я не помню отца, но мать была очень добра.

И все, что в жизни случалось не так,

Немытую посуду и несчастный брак

Ее мать вымещала по вечерам,

Глядя в телевизор.

Нам тридцать пять на двоих,

Мы не спускаем друг с друга глаз —

С обеих сторон все, кажется, в первый раз;

Но каждый вечер начиналось опять:

«Прости, но сегодня в семь тридцать пять…»

И она забывала, кто я такой,

Глядя в телевизор.

Теперь у нее есть дочь —

Другое поколение, другие дела;

Ей только пять лет, но время летит как стрела;

И хотя она пока что не умеет читать,

Она уже знает больше, чем знала мать,

Ведь она видит сразу много программ,

Глядя в телевизор…

Я знав її з дитячих років,

Я пам'ятаю все, начебто вчора;

Я не пам'ятаю батька, але мати була дуже добра.

І все, що в життя траплялося не так,

Немитий посуд та нещасний шлюб

Її мати зганяла по вечірах,

Дивлячись у телевізор.

Нам тридцять п'ять на двох,

Ми не спускаємо одне з одного очей —

З обох сторін все, здається, вперше;

Але щовечора починалося знову:

«Пробач, але сьогодні о сім тридцять п'ять...»

І вона забувала, хто я такий,

Дивлячись у телевізор.

Тепер у не має доньку —

Інше покоління, інші відносини;

Їй тільки п'ять років, але час летить як стріла;

І хоч вона поки що не вміє читати,

Вона вже знає більше, ніж знала мати,

Адже вона бачить одразу багато програм,

Дивлячись у телевізор…