Герои - Аквариум

Порой мне кажется, что мы герои,

Мы стоим у стены, ничего не боясь.

Порой мне кажется, что мы герои,

Порой мне кажется, что мы — просто грязь.

И часто мы играем бесплатно,

Таскаем колонки в смертельную рань.

Порой мне кажется, что мы идиоты,

Порой мне кажется, что мы просто др*нь.

И, как у всех, у меня есть ангел,

Она танцует за моей спиной.

Она берет мне кофе в «Сайгоне»,

И ей все равно, что будет со мной.

Она танцует без состраданья,

Она танцует, чтобы стало темно.

И кто-то едет, а кто-то в отказе, а мне —

Мне все равно.

И когда я стою в «Сайгоне»,

Проходят люди на своих двоих.

Большие люди — в больших машинах,

Но я не хотел бы быть одним из них.

И разве это кому-то важно,

Что сладкая Джейн стала моей?

Из этой грязи не выйти в княз,

Мне будет лучше, если я буду с ней.

И я хотел бы говорить на равных,

Но если не так, то вина не моя.

И если кто-то здесь должен меняться,

То мне не кажется, что это я.

Деколи мені здається, що ми герої,

Ми стоїмо біля стіни, нічого не боячись.

Деколи мені здається, що ми герої,

Часом мені здається, що ми — просто бруд.

І часто ми граємо безкоштовно,

Тягаємо колонки в смертельну рань.

Деколи мені здається, що ми ідіоти,

Іноді мені здається, що ми просто др*нь.

І, як у всіх, у мене є ангел,

Вона танцює за моєю спиною.

Вона бере мені каву в «Сайгоні»,

І Їй все одно, що буде зі мною.

Вона танцює без співчуття,

Вона танцює, щоби стало темно.

І хтось їде, а хтось у відмові, а мені —

Мені все одно.

І коли я стою в «Сайгоні»,

Проходять люди на своїх двох.

Великі люди у великих машинах,

Але я не хотів би бути одним з них.

І хіба це комусь важливо,

Що солодка Джейн стала моєю?

З цього бруду не вийти в князь,

Мені буде краще, якщо я буду з нею.

І я хотів би говорити на рівних,

Але якщо не так, то вина не моя.

І якщо хтось тут повинен змінюватися,

То мені не здається, що це я.