Фикус религиозный - Аквариум

Ой ты, фикус мой, фикус;

фикус религиозный!

Что стоишь одиноко возле края земли?

Иноверцы-злодеи тебя шашкой рубили,

Затупили все шашки и домой побрели.

Ясно солнце с луною над тобой не заходят,

Вкруг корней твоих реки золотые текут;

А на веточке верхней две волшебные птицы,

Не смыкая очей, все тебя стерегут.

Одну звать Евдундоксия, а другую — Снандулия;

У них перья днем — жемчуг, а в ночи — бирюза;

У них сердце — как камень, а слеза — как железо,

И, любимые мною, с переливом глаза.

Я читал в одной книге, что, когда станет плохо,

И над миром взойдут ледоруб да пила —

Они снимутся с ветки, они взовьются в небо

И возьмут нас с тобою под тугие крыла.

Они снимутся с ветки, они взовьются в небо

И возьмут нас с тобою под тугие крыла.

Ой ти, фікус мій, фікус;

фікус релігійний!

Що стоїш самотньо біля краю землі?

Іновірці-лиходії тебе шашкою рубали,

Затупили всі шашки і додому побрели.

Ясно сонце з місяцем над тобою не заходять,

Навколо коріння твого річки золоті течуть;

А на гілочці верхньої дві чарівні птахи,

Не змикаючи очей, всі тебе стережуть.

Одну звати Євдундоксія, а другу — Снандулія;

У них пір'я вдень - перли, а вночі - бірюза;

У них серце як камінь, а сльоза як залізо,

І, улюблені мною, з переливом ока.

Я читав в одній книзі, що, коли стане погано,

І над світом зійдуть льодоруб та пила —

Вони знімуться з гілки, вони злетять у небо

І візьмуть нас з тобою під тугі крила.

Вони знімуться з гілки, вони злетять у небо

І візьмуть нас з тобою під тугі крила.