Электричество - Аквариум

Моя работа проста — я смотрю на свет

Ко мне приходит мотив, я отбираю слова,

Но каждую ночь, когда восходит звезда

Я слышу плеск волн, которых здесь нет

Мой путь длинней, чем эта тропа за спиной

И я помню то, что было показано мне —

Белый город на далеком холме

Свет высоких звезд по дороге домой

Но электричество смотрит мне в лицо

И просит мой голос,

Но я говорю: «Тому, кто видел город, уже

Не нужно твое кольцо»

Слишком рано для цирка

Слишком поздно для начала похода к святой земле

Мы движемся медленно, словно бы плавился воск

В этом нет больше смысла —

Здравствуйте, дети бесцветных дней!

Если бы я был малиново-алой птицей

Я взял бы тебя домой

Если бы я был

Если бы я был

Если бы я был

Если бы я был

У каждого дома есть окна вверх

Из каждой двери можно сделать шаг,

Но если твой путь впечатан мелом в асфальт —

Куда ты пойдешь, если выпадет снег?

Но электричество смотрит мне в лицо

И просит мой голос,

Но я говорю: «Тому, кто видел город, уже

Не нужно твое кольцо»

Электричество смотрит мне в лицо

И просит мой голос,

Но я говорю: «Тому, кто видел город, уже

Не нужно твое кольцо»

Моя робота проста - я дивлюся на світло

До мене приходить мотив, я відбираю слова,

Але щоночі, коли сходить зірка

Я чую плескіт хвиль, яких тут немає

Мій шлях довший, ніж ця стежка за спиною

І я пам'ятаю те, що було показано мені —

Біле місто на далекому пагорбі

Світло високих зірок по дорозі додому

Але електрика дивиться мені в обличчя

І просить мій голос,

Але я говорю: «Тому, хто бачив місто, вже

Не потрібно твоє кільце»

Занадто рано для цирку

Надто пізно для початку походу до святої землі

Ми рухаємось повільно, немов би плавився віск

У цьому немає більше сенсу.

Здрастуйте, діти безбарвних днів!

Якщо б я був малиново-червоним птахом

Я взяв би тебе додому

Якби я був

Якби я був

Якби я був

Якби я був

Кожний будинок має вікна вгору

З кожної двері можна зробити крок,

Але якщо твій шлях вдрукований крейдою в асфальт —

Куди ти підеш, якщо випаде сніг?

Але електрика дивиться мені в обличчя

І просить мій голос,

Але я говорю: «Тому, хто бачив місто, вже

Не потрібно твоє кільце»

Електрика дивиться мені в обличчя

І просить мій голос,

Але я говорю: «Тому, хто бачив місто, вже

Не потрібно твоє кільце»