Ангел всенародного похмелья - Аквариум

Уже прошло Седьмое Ноября,

Утихли звуки шумного веселья.

Но кто-то движется кругами, все вокруг там ,где стою я;

Должно быть, ангел всенародного похмелья.

Крыла висят, как мокрые усы,

И веет чем-то кисло и тоскливо.

Но громко бьют на главной башне позолоченные часы,

И граждане страны желают пива.

Бывает так, что нечего сказать,

Действительность бескрыла и помята.

И невозможно сделать шаг, или хотя бы просто встать,

И все мы беззащитны, как котята;

И рвется враг подсыпать в водку яд,

Разрушить нам застолье и постелье.

Но кто-то вьется над страной, благословляя всех подряд -

Хранит нас ангел всенародного похмелья.

Вже пройшло Сьоме Листопада,

Вщухли звуки гучних веселощів.

Але хтось рухається колами, все навколо там, де я стою;

Мабуть, янгол всенародного похмілля.

Крила висять, як мокрі вуса,

І віє чимось кисло і тужливо.

Але голосно б'є на головній вежі позолочений годинник,

І громадяни країни бажають пива.

Буває так, що нічого сказати,

Дійсність безкрила та пом'ята.

І неможливо зробити крок, або хоча б просто встати,

І всі ми беззахисні, як кошенята;

І рветься ворог підсипати у горілку отруту,

Зруйнувати нам застілля та постіль.

Але хтось в'ється над країною, благословляючи всіх підряд.

Зберігає нас янгол всенародного похмілля.