Madame - Agnes Bihl

Il est quatre heures du mat', Madame

Il faut aller s’coucher…

Rester seule au clair de la femme

C’est jamais très fair-play…

Même si vous avez l’temps, Madame

Depuis qu’il est passé…

C’est surtout pas des yeux, Madame

Qu’il faut s’déshabiller

Et si, bien sûr, pour tuer le temps

Vos rides vous saluent…

Les mêmes qui n’comptaient pas du temps d’avant

Qu’elles n’se comptent plus…

C’est que dans ce miroir en panne

Quand la fête est finie

Il fait souvent trop tard, Madame

Il fait toujours trop nuit !

Il est quatre heures du mat', Madame

Il faut aller au lit…

Seule à seule au clair de la femme

C’est pas joli-joli…

Pour jouer la fille de l’air du temps

Du temps qu’il eut fallu…

Entre les adorés absents et les objets perdus

Vous vous cerner du bord des larmes

Et le regard pluvieux

Mais… si l’amour rend aveugle Madame

Alors, fermez les yeux !

Parce que dans vos cheveux, Madame

Le temps met son grain de sel

Mais qu’il donne sa langue au charme

Et c’est vous la plus belle !

Il est quatre heures du mat', Madame

Il faut pas rester là…

C’est pas juste au clair de la femme

Et c’est pas fait pour ça…

Vous vous mettez dans de beaux draps

Mais les dessous déçus

Mais… quand on crève de vie, Madame

On n’est pas à la rue !

Bien sûr le bon vieux temps se froisse

Et retourne sa veste

Bien sûr ce putain d’temps qui passe

Et ce miroir qui reste

Mais à quatre heures du mat', Madame

La nuit porte conseil

Tu n’es pas une vieille belle, Madame

Vous serez une belle vieille

Il est quatre heures du mat, Madame

Il est déjà demain !

Il fait seul au clair de la femme

Et ça ne sert à rien

Alors quoi?

Souriez, Madame !

Pourquoi ce gros chagrin?

Je vous aime au clair de la femme

La vie vous va… si bien

(Merci à Halfeline pour cettes paroles)

Вже четверта година ранку, мадам

Треба лягати спати...

Залишайтеся на самоті у світлі жінки

Це ніколи не буває дуже чесної гри...

Навіть якщо у вас є час, пані

Оскільки він пройшов...

Особливо це не очі, мадам

Що треба роздягнутися

А якщо, звичайно, вбити час

Твої зморшки вітають тебе...

Ті самі, які раніше не рахувалися

Що вони більше не рахуються...

Це тільки в цьому розбитому дзеркалі

Коли вечірка закінчиться

Часто буває надто пізно, пані

Ще занадто темно!

Вже четверта година ранку, мадам

Треба лягати спати...

На самоті на очах жінки

Це не красиво...

Зіграти дівчину часу

Скільки це тривало...

Між відсутніми близькими та втраченими предметами

Ти оточуєш себе з краю сліз

І дощовий погляд

Але... якщо любов осліплює мадам

Тож закрийте очі!

Тому що у вашому волоссі, мадам

Час ставить своє зерно солі

Але нехай він дасть свій язик чарувати

А ти найкрасивіша!

Вже четверта година ранку, мадам

Вам не потрібно там залишатися...

Це не тільки в очах жінки

І він не для цього створений...

Ви втягуєте себе в глибокі неприємності

Але нижче розчарував

Але... коли хтось помирає життям, мадам

Ми не на вулиці!

Звичайно, старі добрі часи м’яться

І повернути його піджак

Звичайно, цей бісаний час минає

І це дзеркало, що залишилося

Але о четвертій годині ранку, мадам

Спати на ньому

Ви не стара красуня, мадам

Ти будеш гарною старенькою

Вже четверта година ранку, мадам.

Це вже завтра!

Він робить один у світлі жінки

І це марно

І що?

Посміхніться, пані!

Чому це велике горе?

Я люблю тебе в жіночому світлі

Життя тобі підходить... так добре

(Дякую Halfeline за ці тексти)