Limbs of a stare - Agathodaimon

A garden of seeds lost, ashen spirits embrace me in pain

Like scars that shed the plague of flames, my thirst awakes

Aceless to my feelings, inimicial to my pulse, like disease

Sand in my eyes, I am hiding from pleasure, yearning for breeze

Draw my bare tears from this melody now that I can’t flee

Take refuge in me or vanish, my beauty, bring or tear the silk

To weave the drops of passion or strike the winds of misfortune

Mourning I stand, my senses in abyss, under skies of torture

Devour my womb, these obscure roots

Release my dying touch, unchain me from my doom

I an crawling to feel desire

To shape your truth and fire

Crawling towards you, with the limbs of a stare

To dream a leaf without it’s tree, to follow it’s silence

I hear no sense, but a scream of lips and sighs in vastness

A thirteenth shadow in my nightmare you become

And it’s you in every rain, in every ballet and sun

Within my nest I bleed the coming of eves, hollow heart

Slave to this blessed state which sends my dreams afar

Bear witness to my memories of flesh that will never rise

The dice of desperation reveals a black rose lays on my mind

Devour my womb, these obscure roots

Release my dying touch, unchain me from my doom

I am prowling to feel desire

To yield to bounds and pyres

Crawling towards you, with the limbs of a stare…

A thirteenth shadow in my nightmare you become

And it’s you in every rain, in every ballet and sun

Within my nest I bleed the coming of eves, hollow heart

Slave to this blessed state which sends my dreams afar

Загублений сад, попелясті духи обіймають мене з болем

Як шрами, що проливали чуму полум’я, моя спрага прокидається

Непридатний для моїх почуттів, ворожий для мого пульсу, як хвороба

Пісок у моїх очах, я ховаюся від насолоди, прагну вітерця

Витягніть свої сльози з цієї мелодії тепер, коли я не можу втекти

Знайди в мені притулок або зникни, красуне моя, принеси чи порвіть шовк

Щоб сплести краплі пристрасті чи вдарити вітри нещастя

У жалобі я стою, мої почуття в безодні, під небесами тортур

Пожирай мою утробу, це незрозуміле коріння

Звільни мій передсмертний дотик, звільни мене з моєї приреченості

Я повзаю відчути бажання

Щоб сформувати свою правду і вогонь

Повзе до вас, дивлячись кінцівками

Бачити уві сні листочок без дерева, йти за ним — тиша

Я не чую не чуття, але крик губ і зітхання на широкому просторі

Ти стаєш тринадцятою тінню в моєму кошмарі

І це ти в кожному дощі, у кожному балеті й сонці

У своєму гнізді я кровоточить прихід Єв, пусте серце

Невільницю цього благословенного стану, який посилає мої сни далеко

Свідкуйте про мої спогади про плоть, яка ніколи не воскресне

Гра відчаю показує, що в моєму розумі лежить чорна троянда

Пожирай мою утробу, це незрозуміле коріння

Звільни мій передсмертний дотик, звільни мене з моєї приреченості

Я йду, щоб відчути бажання

Щоб підступитися до меж і вогнів

Повзаючи до вас, кінцівками погляду…

Ти стаєш тринадцятою тінню в моєму кошмарі

І це ти в кожному дощі, у кожному балеті й сонці

У своєму гнізді я кровоточить прихід Єв, пусте серце

Невільницю цього благословенного стану, який посилає мої сни далеко