Cellos for the insatiable - Agathodaimon

Once again, Jekyllish I follow the trail of fireflies — and diamond eyes

And moving like fog, I starve to raise

Sleepwalking hunter in the night

Step into an ongoing nightmare

Go — ride into blistering trails below — tear heart and soul

Stop — for jekylish I’ll haunt you, though

A sleepwalking hunter in despair — take care of you

I brave for sin — shedding my skin

Curtains fall over my shroud, around my wrists the orchestra plays

Frozen, this bosom aches, piercing lullabies, piercing preys

Only cellos, black robes and gowns, dimly dance for air in grief

And looming portraits of a mother gazing at my inner pleas

Fear me for Jekylish I’ll haunt you, your trail of fireflies and diamond eyes

Moving like fog, I starve to raise, sleepwalking fiend, caligarish sorrow

I invoke the queen of spades… and slowly breathe the verse of fate

I reap the mists of grace to bid farewell to faith

Clenched cries, her drowning sweet hands bygone, waving and fleeting

Dull slave to my mournful twists she bled, like a rainbow leaking

Wax victims in a ritual, echoes to quench my frailty at dawn

The fifth horseman I become, riding those whispers spawned

Fear me for Jekylish I’ll haunt you, your trail of fireflies and diamond eyes

Moving like fog, I starve to raise, sleepwalking fiend, caligarish sorrow

Soon forgotten faces shine on shattered mirrors, remnants of rape

Supremely, skin cellos play the ghost of melodies and darkest shade

Fear me for Jekylish I’ll haunt you, your trail of fireflies and diamond eyes

Moving like fog, I starve to raise, sleepwalking fiend, caligarish sorrow

A warm tune for claws and chaos I breed the rust of wind

While, holding bacl loss, shame and tears

I brave for sin — shedding my skin

Знову, Джекілліш, я іду по сліду світлячків — і діамантових очей

І рухаючись, як туман, я голодну підняти

Лунатизм уночі

Увійдіть у постійний кошмар

Їдьте — катайтеся по пухирчастих стежках внизу — розривайте серце й душу

Зупинись — але я буду переслідувати вас

Лунатист у відчаї — піклуйтеся про вас

Я брався за гріх — скинув шкіру

Завіси спадають на мій саван, навколо моїх зап’ястя грає оркестр

Замерзла ця грудь болить, пронизує колискові пісні, пронизує здобич

Лише віолончелі, чорні халати й халати, тьмяно танцюють для повітря від горя

І вимальовуються портрети матері, яка дивиться на мої внутрішні благання

Бійся мене за Джекіліш, я буду переслідувати тебе, твій слід світлячків і діамантових очей

Рухаючись, як туман, я голодну підняти, лунатизм, калигарський горе

Я викликаю пікову даму... і повільно вдихаю вірш долі

Я пожинаю тумани благодаті, щоб попрощатися з вірою

Стиснуті крики, її тонучі солодкі руки минули, махають і швидкоплинні

Тупа рабиня моїх скорботних поворотів, вона кровоточила, як веселка, що тече

Жертви воску в ритуалі, відлуння загасить мою слабкість на світанку

П’ятим вершником, яким я стаю, верхи на тих шепітах, що породжуються

Бійся мене за Джекіліш, я буду переслідувати тебе, твій слід світлячків і діамантових очей

Рухаючись, як туман, я голодну підняти, лунатизм, калигарський горе

Незабаром на розбитих дзеркалах сяють забуті обличчя, залишки зґвалтування

Насамперед, віолончелі зі шкіри грають привид мелодій і найтемніших відтінків

Бійся мене за Джекіліш, я буду переслідувати тебе, твій слід світлячків і діамантових очей

Рухаючись, як туман, я голодну підняти, лунатизм, калигарський горе

Тепла мелодія для пазурів і хаосу. Я розводжу іржу вітру

Поки тримаю втрату, сором і сльози

Я брався за гріх — скинув шкіру