Glasul artei viitoare - Agathodaimon

Strainule ce bati la poarta de unde vii si cine esti?

Strainule de lumea noastra, raspunde-ne de unde vii,

Prin care lumi traisi cosmarul nepovestitelor povesti

Si-n care stea gasisi culoarea decoloratei nebunii?

«De unde vin?

De unde pot veni, cind ochii-mi

plini de regrete si tristeti par 2 candele-aprinse

in cripta mortilor poeti?»

Priviti sint gol, caci calea-mi fuse-atit de lunga

Si-n calea mea-ntilnii pe rind pe toti

Citi vrura sa va vinda podoabe noi ce nu se vind

Pe cei ce vrura sa va-ndrume spre mai bine

Spre-acel indepartat intrezarit

In armoniile eterne dintr-un sfirsit si-un infinit.

«De unde vin?

Eu vin din lumea creata dincolo de zare

Din lumea-n care n-a fost nimeni din voi»

Deschideti poarta dar, veniti in jurul meu degraba

Porniti cu mine-mpreuna spre lumea-n care nu-s

castele cu punti si santuri feudale

Nici ruginite porti de-arama la care bat cei noi sositi

Veniti cu toti cit mai e vreme si mai puteti cinta!

Veniti, sa V-aprind in suflet lumina stinselor faclii

Si-n versuri fantasmagoria si vraja noilor magii

Iar cinturile voastre cu care azi cersiti o piine

Sa le cunun cu stralucirea aurorelor de miine

Dar poarta a ramas inchisa la glasul artei viitoare!

Oh, stranger, who’s knocking on the portal

Who are you, and where are you from?

Oh, stranger to our world

Answer, where do you come from?

Where have you been living the nightmare

Of these untold stories???

And in which star have you finally found

The colour of our faded madness?

…"Where I come from? Where could I come from,

when my eyes, full of sadness and regrets,

look like two candles glowing

in the crypt of the dead poets!!!"

Behold, naked I am now, as I’ve trodden a long way

Where I’ve been encountering, one by one, all those,

— who wanted to sell jewels, that cannot be sold…

— who wanted to lead the world towards «better times»

towards that distant horizon…

…within the eternal harmony between end and infinity…

«Where do I come from?

I come from the world beyond horizons

from the world, where no one of you has ever been before!!!»

So open up the gates, gather all around me And we’ll walk together towards the world

Where no castles and bridges exist, nor feudal ditches…

Nor corroded bronze porches, which newcomers knock at Arrive yet, while time’s not up and you still may chant

Come now, let me set ablaze the xtinguished torches in your soul

Its phantasmagoria and the spell of new magiks,

And those chants, you’re begging today for bread with

I shall put together with the glowing of 'morrow's aurorae…

Though, the gates are still closed to the chant of 'future art…

Незнайомець стукає у двері, звідки ти і хто ти?

Чужий наш світ, скажи нам, звідки ти родом,

Через який світ пережив кошмар нерозповіданих історій

А в якій зірці ви знайшли колір зів’ялого божевілля?

— Звідки вони беруться?

Звідки мені взятися, коли мої очі

сповнені жалю та смутку, вони здаються 2 запаленими свічками

у склепі мертвих поетів?»

Дивись, я порожній, бо мій шлях був такий довгий

І на своєму шляху зустрічаю всіх по черзі

Тобі хотіли продати нові прикраси, які не продаються

Ті, хто хотів наставити вас на краще

Назустріч цьому далекому погляду

У вічних гармоніях кінця і нескінченності.

— Звідки вони беруться?

Я родом із світу, створеного за горизонтом

Зі світу, де ніхто з вас не був»

Відчиняй ворота, але швидше обійди мене

Іди зі мною - разом у світ, в якому я не перебуваю

замки з феодальними мостами та ровами

Жодних іржавих латунних воріт, до яких стукають новоприбулі

Приходьте з усіма, поки ще є час і можете співати!

Прийди, нехай у твоїй душі запалить світло згаслих смолоскипів

А у віршах фантасмагорія і чари нової магії

І твої пояси, якими ти сьогодні просиш хліба

Щоб увінчати їх яскравістю завтрашніх світанків

Але ворота залишилися закритими для голосу майбутнього мистецтва!

Ой, незнайоме, хто стукає в портал

Хто ти і звідки ти?

О, чужий наш світ

Відповідай, звідки ти?

Де ти жила в кошмарі

З цих невимовних історій???

І яку зірку ти нарешті знайшов

Колір нашого вицвілого божевілля?

… «Звідки я? Звідки я міг прийти,

коли мої очі, повні смутку і жалю,

схожі на дві сяючі свічки

в склепі мертвих поетів !!!»

Ось тепер я голий, бо пройшов довгий шлях

Де я зустрічав, один за одним, усі ті,

- хто хотів продати коштовності, того не можна продати

- хто хотів привести світ до «кращих часів»

до того далекого горизонту

... У вічній гармонії між кінцем і нескінченністю...

«Звідки я?

Я родом із світу за межами горизонтів

зі світу, де ще ніхто з вас не був »»

Тож відкрийте ворота, зберіться навколо мене, І ми разом підемо до світу

Де немає ні замків, ні мостів, ні феодальних ровів…

Ані проржавіли бронзові ґанки, якими прибульці стукають до Прибуття, поки час ще не закінчився, а ви ще можете співати

Ходіть, дозвольте мені запалити згаслі смолоскипи у вашій душі

Його фантасмагорія і чари нових магів,

І з цими співами ви сьогодні просите хліба

Я зберу разом із сяйвом «завтрашніх полярних сяйв…»

Хоча ворота досі зачинені для співу «майбутнього мистецтва»