Silbando - Adriana Varela

Una calle en Barracas al Sud

Una noche de verano

Cuando el cielo es más azul

Y más dulzón el canto del barco italiano…

Con su luz mortecina, un farol

En la sombra parpadea

Y en un zaguán

Está un galán

Hablando con su amor…

Y, desde el fondo del Dock

Gimiendo en lánguido lamento

El eco trae el acento

De un monótono acordeón

Y cruza el cielo el aullido

De algún perro vagabundo

Y un reo meditabundo

Va silbando una canción…

Una calle… Un farol… Ella y él…

Y, llegando sigilosa

La sombra del hombre aquel

A quien lo traicionó una vez la ingrata moza…

Un quejido y un grito mortal

Y, brillando entre la sombra

El relumbrón

Con que un facón

Da su tajo fatal…

Вулиця в Барракас-аль-Суд

Літня ніч

Коли небо блакитніше

І солодша пісня італійського корабля...

З його тьмяним світлом, ліхтар

У тіні мерехтить

І в коридорі

Він лох

Розмовляючи зі своєю любов’ю…

І, знизу доку

Стогне в томному лементі

Відлуння приносить акцент

З монотонної гармошки

І завивання перетинає небо

Якогось бродячого собаки

І медитативний в’язень

Він насвистує пісню...

Вулиця... Ліхтарний стовп... Вона і він...

І, крадькома, прибув

Тінь того чоловіка

Якого колись зрадила невдячна дівчина...

Стогін і смертельний крик

І, сяючи в тіні

блиск

з яким факоном

Він дає свій фатальний поріз...