Le Mal De Vivre - Barbara

Ça ne prévient pas quand ça arrive, ça vient de loin

Ça s’est promené de rive en rive, la gueule en coin

Et puis un matin, au réveil, c’est presque rien

Mais c’est là, ça vous ensommeillé au creux des reins

Le mal de vivre, le mal de vivre qu’il faut bien vivre, vaille que vivre

On peut le mettre en bandoulière ou comme un bijou à la main

Comme une fleur en boutonnière ou juste à la pointe du sein

Ce n’est pas forcément la misère, c’est pas Valmy, c’est pas Verdun

Mais c’est des larmes aux paupières au jour qui meurt, au jour qui vient

Le mal de vivre, le mal de vivre qu’il faut bien vivre, vaille que vivre

Qu’on soit de Rome ou d’Amérique, qu’on soit de Londres ou de Pékin

Qu’on soit d'Égypte ou bien d’Afrique, de la porte Saint-Martin

On fait tous la même prière, on fait tous le même ch’min

Qu’il est long lorsqu’il faut le faire avec son mal au creux des reins

Ils ont beau vouloir nous comprendre

Ceux qui nous viennent les mains nues

Nous ne voulons plus les entendre, on ne peut pas, on n’en peut plus

Et tous seuls dans le silence d’une nuit qui n’en finit plus

Voilà que soudain on y pense à ceux qui en sont pas revenus

Du mal de vivre, leur mal de vivre

Qu’il faut bien vivre, vaille que vivre

Et sans prévenir, ça arrive, ça vient de loin

Ça s’est promené de rive en rive, le rire en coin

Et puis un matin, au réveil, c’est presque rien

Mais c’est là, ça vous émerveille, au creux des reins

La joie de vivre, la joie de vivre, faut bien vivre, ta joie de vivre

Не попереджає, коли трапляється, приходить здалеку

Воно ходило від берега до берега, рот у кутку

А потім одного ранку, коли ти прокидаєшся, майже нічого

Але воно там, воно присипляє вас у дуплі нирок

Біль життя, біль життя, що треба жити добре, це варто жити

Його можна носити як ремінь через плече або як прикрасу

Як петлиця або просто на кінчику грудей

Це не обов’язково біда, це не Вальмі, це не Верден

Але це сльози на повіках у день, що вмирає, у день, що приходить

Біль життя, біль життя, що треба жити добре, це варто жити

Незалежно від того, чи ми з Риму чи Америки, чи ми з Лондона чи Пекіна

Якщо ви з Єгипту чи Африки, з Porte Saint-Martin

Ми всі молимося однаково, всі йдемо однією дорогою

Скільки часу потрібно, коли це потрібно зробити з його болем у западині нирок

Вони можуть захотіти нас зрозуміти

Тих, хто йде до нас з голими руками

Ми більше не хочемо їх чути, ми не можемо, ми більше не можемо цього терпіти

І зовсім один у тиші нескінченної ночі

Раптом ми згадуємо про тих, хто не повернувся

Біль життя, їхній біль життя

Що треба добре жити, це варто жити

І без попередження, буває, приходить здалеку

Йшло від берега до берега, сміх у кутку

А потім одного ранку, коли ти прокидаєшся, майже нічого

Але воно там, це вас вражає, в дуплах нирок

Радість життя, радість життя, повинна жити добре, ваша радість життя