Под окном черёмуха колышется - Ольга Воронец

Под окном черемуха колышется

Опуская лепестки свои,

За рекой знакомый голос слышится,

Да поют всю ночку соловьи.

За рекой знакомый голос слышится,

Да поют всю ночку соловьи.

Ах ты песня, песня соловьиная,

До чего ж ты за душу берешь,

Ведь к любви ведет дорожка длинная,

Чуть отстал - и вовсе не дойдешь.

Ведь к любви ведет дорожка длинная,

Чуть отстал - и вовсе не дойдешь.

А дойдешь, от счастья не надышишься,

От объятий жарких, от любви,

Пусть тогда черемуха колышется

И поют всю ночку соловьи.

Пусть тогда черемуха колышется

И поют всю ночку соловьи

Під вікном черемха колихається

Опускаючи пелюстки свої,

За річкою знайомий голос чується,

Та співають усю нічку солов'ї.

За річкою знайомий голос чується,

Та співають усю нічку солов'ї.

Ах ти пісня, пісня солов'їна,

До чого ж ти за душу береш,

Адже до кохання веде доріжка довга,

Ледве відстав - і зовсім не дійдеш.

Адже до кохання веде доріжка довга,

Ледве відстав - і зовсім не дійдеш.

А дійдеш, від щастя не надихаєшся,

Від обійм жарких, від кохання,

Нехай тоді черемха колихається

І співають усю нічку солов'ї.

Нехай тоді черемха колихається

І співають усю нічку солов'ї