жан-поль петросян - макулатура

Наверное, сегодня разобью стекло, потому что зима

Смотреть на рекламный щит напротив из пустого окна

И вода капает в раковину, чья это квартира?

И комната чья?

Это ночь чужого, отличного мира

Кончится она или навсегда поглотит меня?

Оставит в себе темнота вместо нового дня

Ночь страшна, впрочем, точно также, как день

Лампочка рекламирует свет, ночь провоцирует людей

Кусают свои локти, в постелях путают простыни

С чужой кожей, но никуда не убегут они

Потому, что наступить должна дневная смена

Для человека труда ночь страшнее страха смерти

Она припляшет в гости, и я хотел, но не смог

Понять, к чему это все, надел новый тренчкот

Продавца отравил антрекот он сидит и блюет

На коллекцию осень-зима в магазине TopShop

Ночь страшна, ППС алкаша убьёт

Комедия абсурда про войну, метро закрыто на ремонт

Чтобы приладить петлю надо найти крючок

Гладкий потолок надо мной рекламирует морг

Ночь холодна и страшна, так что укутайся теплее

Не читай новостей, этой зимой нет спасения

Не ищи себя, а если нашел— ты уже труп

И все сентенции умрут через несколько минут

Любая мысль протухнет в момент высказывания

И люди спускаются в метро, надев бумажные маски

Бегите туда, где нет вируса свиного гриппа

Оставив дома оральные ласки, члены и клиторы

Но, между нами говоря, вы уже прокляты и убиты,

Но я не дождусь утра возле окна открытого

Честней замерзнуть насмерть или носить маску

Или ночь, улица, фонарь, аптека, магазин «Патэрсон»

Конец света — это оставаться такими же

Типа еще не случилось и бороться за свои жизни

Делать вид, что не слышишь вони в метрополитене

Не видишь рекламу «Ты уже мёртв» во все стены

Ночь страшна!

Засунь обратно в свою жопу

Этот чемодан экзистенциального говна

Отказываюсь от моральной и социальной ответственности

Похороните меня под нижней ступенью карьерной лестницы

Евгений Ваганович Сартр, иди нахуй, если

У тебя нет внятного объяснения этим действиям

Зачем люди закладывали динамитные шашки в рот

Диском циркулярки вспарывали свой живот

Пронзали иглой или ржавым штопором башку

Себе в глотку запихивали раскаленную кочергу

Залезали на дерево, заедали яд глиной

Стрелялись гибридом ружья и швейной машины

Жан-Поль Петросян, иди в пизду, если не знаешь ответа

Зачем мужчины и женщины делали это

Сжимали в объятиях раскаленные камины

Отрубали себе голову самодельной гильотиной

Прыгали в плавленное стекло и жерло вулкана

Извлекали свои внутренности вязальными крюками

Распинали себя на кресте и из жизни уходили

Страстно мечтая всего лишь проснуться живыми

Напевно, сьогодні розіб'ю скло, бо зима

Дивитися на рекламний щит навпроти з порожнього вікна

І вода капає в раковину, чия це квартира?

І кімната чия?

Це ніч чужого, чудового світу

Скінчиться вона чи назавжди поглине мене?

Залишить у собі темноту замість нового дня

Ніч страшна, втім, так само, як день

Лампочка рекламує світло, ніч провокує людей

Кусають свої лікті, в постелі плутають простирадла

З чужою шкірою, але нікуди не втечуть вони

Тому, що наступити має денна зміна

Для людини праці ніч страшніша за страх смерті

Вона пританцьве в гості, і я хотів, але не зміг

Зрозуміти, до чого це все, одягнув новий тренчкот

Продавця отруїв антрекот він сидить і блює

На колекцію осінь-зима в магазині TopShop

Ніч страшна, ППС алкаша вб'є

Комедія абсурду про війну, метро закрито на ремонт

Щоб приладнати петлю треба знайти гачок

Гладка стеля наді мною рекламує морг

Ніч холодна і страшна, так що укутайся тепліше

Не читай новин, цієї зими немає порятунку

Не шукай себе, а якщо знайшов— ти вже труп

І всі сентенції помруть через кілька хвилин

Будь-яка думка протухне в момент висловлювання

І люди спускаються в метро, ​​одягнувши паперові маски

Біжіть туди, де немає вірусу свинячого грипу

Залишивши вдома оральні ласки, члени та клітори

Але, між нами кажучи, ви вже прокляті і вбиті,

Але я не дочекаюся ранку біля вікна відкритого

Чесніше замерзнути на смерть або носити маску

Або ніч, вулиця, ліхтар, аптека, магазин "Патерсон"

Кінець світу - це залишатися такими

Типу ще не сталося і боротися за свої життя

Вдавати, що не чуєш вони в метрополітені

Не бачиш рекламу «Ти вже мертвий» усі стіни

Ніч страшна!

Засунь назад у свою дупу

Ця валіза екзистенційного гівна

Відмовляюся від моральної та соціальної відповідальності

Поховайте мене під нижньою сходинкою кар'єрних сходів

Євгеній Ваганович Сартр, йди нахуй, якщо

У тебе немає чіткого пояснення цим діям

Навіщо люди закладали динамітні шашки в рот

Диском циркулярки випаровували свій живіт

Пронизували голкою або іржавим штопором голову

Собі в горлянку запихали розпечену кочергу

Залазили на дерево, заїдали отруту глиною

Стрілялися гібридом рушниці та швейної машини

Жан-Поль Петросян, йди в пізду, якщо не знаєш відповіді

Навіщо чоловіки та жінки робили це

Стискали в обіймах розпечені каміни

Відрубували собі голову саморобною гільйотиною

Стрибали в плавлене скло та жерло вулкана

Витягували свої начинки в'язальними гаками

Розпинали себе на хресті і із життя йшли

Пристрасно мріючи лише прокинутися живими