Métro - Yves Montand

On a chanté la Tour Eiffel

Montmartre et puis l’quartier Javel

Paris, c’est grand, c’est beau c’est fou

Mais c’est parce qu’il y a dessous

Un brave homme d’employé

Qui l’matin sur le quai

Fait des «huit» compliqués

MÉTRO !

C’est l’journal à huit francs

Qu’on lit d’bout en roulant

Gêné par un chapeau

MÉTRO !

C’est la dame qui s’déplace

Pour se voir dans la glace

D’un air indifférent

MÉTRO !

L’chef de train qui s’embête

Et joue sur sa trompette

Un p’tit air rigolo

C’est l’MÉTRO !

Le visage de la Capitale

N’est pas celui d’la rue Pigalle

Ça c’est l’argent, le jeu, l’amour

Mais la vie de tous les jours:

C’est l’monsieur étourdi

Qui s’lève et puis qui crie:

«Bon sang, j’descend ici

Mais attendez, mais attendez !

«C'est à six heures du soir

A la gare Saint-Lazare

La sortie des bureaux

MÉTRO !

Les trottins qui papotent

Les amants qui s’bécotent

La dame et son tricot

MÉTRO !

La fille aux yeux si doux

Qu’on suivrait n’importe où

Mais qui descend trop tôt

C’est l’MÉTRO !

Roule, roule toujours

Tes chagrins, tes amours

Tes joies de tous les jours

MÉTRO !

Emmène au rendez-vous

Les heureux, les jaloux

D’un bout à l’autre bout

MÉTRO !

Qui s’en va, qui revient

C’est le sang parisien

Toujours vif et nouveau

MÉTRO !

Ce qui fait que Paris

Hier comme aujourd’hui

Est toujours aussi beau

C’est l’MÉTRO !

Ce qui fait que Paris

Hier comme aujourd’hui

Est toujours aussi beau

C’est l’MÉTRO !

Les stations, couleurs vives:

Les biscuits, la lessive

Les petits, les grands panneaux

MÉTRO !

Rendez-vous à «Glacière»

Juste en face des premières

A demain mon coco

N’oublie pas !

Tous les yeux du wagon

Fixés sur un g’nou rond

Qui s’découvre un peu trop

MÉTRO !

L’apprenti du plombier

Qui nous pose sur le pied

Son sac de trente kilos

C’est l’MÉTRO !

Ми співали Ейфелеву вежу

Монмартр, а потім район Жавель

Париж, він великий, красивий, божевільний

Але це тому, що внизу є

Відважний писар

Хто вранці на набережній

Робіть складні «вісімки»

МЕТРО !

Це газета за вісім франків

Те, що ми читаємо з кінця в кінець під час катання

Заважає капелюх

МЕТРО !

Це дама, яка рухається

Щоб побачити себе в дзеркалі

З виглядом байдужості

МЕТРО !

Нудьговий провідник

І зіграти на своїй трубі

Трохи смішний погляд

Це МЕТРО!

Обличчя столиці

Хіба не той, що на вулиці Пігаль

Це гроші, гра, любов

Але повсякденне життя:

Це приголомшений джентльмен

Хто встає, а потім кричить:

«Блін, я йду сюди

Але почекай, але почекай!

«Вже шоста година вечора

На вокзалі Сен-Лазар

Виходячи з кабінетів

МЕТРО !

Балакучі скутери

Закохані, які цілуються

Дама і її в'язання

МЕТРО !

Дівчина з милими очима

За яким ми йшли б куди завгодно

Але хто надто рано падає

Це МЕТРО!

Коти, завжди катай

Ваші печалі, ваші кохання

Ваші щоденні радощі

МЕТРО !

Відведи мене на зустріч

Щасливі, ревниві

Від одного кінця до іншого

МЕТРО !

Хто йде, хто повертається

Це паризька кров

Завжди яскравий і новий

МЕТРО !

Що робить Париж

Вчора як сьогодні

Все ще такий красивий

Це МЕТРО!

Що робить Париж

Вчора як сьогодні

Все ще такий красивий

Це МЕТРО!

Станції, яскраві кольори:

Печиво, пральний порошок

Маленькі, великі панелі

МЕТРО !

Перейти до «Льодовик»

Прямо перед першими

Побачимось завтра моя дорога

Не забудь !

Усі очі у вагоні

Фіксується на круглому коліні

Хто відкриває трохи забагато

МЕТРО !

Учень сантехніка

Хто ставить нас на ноги

Його тридцятикілограмовий мішок

Це МЕТРО!