Rue St Vincent - Yves Montand

Elle avait, sous sa toque de martre

Sur la butte Montmartre

Un petit air innocent

On l’appelait Rose, elle était belle

A sentait bon la fleur nouvelle

Rue Saint-Vincent

On n’avait pas connu son père

A n’avait pus de mère

Et depuis mil neuf cent

A de meurait chez sa vieille aïeule

Oè qu’a s'éle vais comme ça, toute seule

Rue Saint-Vincent

A travaillait, déjà, pour vivre

Et les soirs de givre

Sous le froid noir et glaçant

Son petit fichu sur les épaules

A rentrait, par la rue des Saules

Rue Saint-Vincent

A voyait, dans les nuits de gelée

La nappe étoilée

Et la lune en croissant

Qui brillait, blanche et fatidique

Sur la petite croix de la basilique

Rue Saint-Vincent

L'été par les chauds crépuscules

A rencontrait Jules

Qu'était si caressant

Qu’a restait la soirée entière

Avec lui, près du vieux cimetière

Rue Saint-Vincent

Mais le petit Jules était de la tierce

Qui soutient la gerce

Aussi, l’adolescent

Voyant qu’a ne marchait pas au pantre

D’un coup de surin lui troua le ventre

Rue Saint-Vincent

Quand ils l’ont couchés sous la planche

Elle était toute blanche

Même qu’en l’ensevelissant

Les croque morts disaient que la pauvre gosse

Était claquée le jour de sa noce

Rue Saint-Vincent

Elle avait, sous sa toque de martre

Sur la butte Montmartre

Un petit air innocent

On l’appelait Rose, elle était belle

A sentait bon la fleur nouvelle

Rue Saint-Vincent

Вона мала під соболиною шапкою

На пагорбі Монмартр

Трохи невинний погляд

Ми називали її Розою, вона була гарна

Відчула запах нової квітки

Вулиця Сент-Вінсента

Його батька ми не знали.

У А не було матері

А починаючи з тисяча дев'ятсот

А де померла в будинку своєї старої бабусі

Куди ти йдеш отак, зовсім один

Вулиця Сент-Вінсента

А вже працював на життя

І вечори морозні

Під чорним і морозним холодом

Її маленький шарф на плечах

Повернувся на вулицю Соль

Вулиця Сент-Вінсента

Пила, в морозні ночі

Зоряна скатертина

І півмісяць

Той сяяв, білий і доленосний

На малому хресті базиліки

Вулиця Сент-Вінсента

Літо під теплими сутінками

Познайомився з Жюлем

Що так пестило

Те, що залишилося від цілого вечора

З ним біля старого кладовища

Вулиця Сент-Вінсента

Але маленький Жюль був третім

Хто підтримує кап

Також підліток

Побачивши, що не вийшло

Ударом зубила прокололи живіт

Вулиця Сент-Вінсента

Коли поклали його під дошку

Вона була вся біла

Навіть поховавши його

Гробовники сказали бідненька

Була розбита в день весілля

Вулиця Сент-Вінсента

Вона мала під соболиною шапкою

На пагорбі Монмартр

Трохи невинний погляд

Ми називали її Розою, вона була гарна

Відчула запах нової квітки

Вулиця Сент-Вінсента