Человек и кошка - Фёдор Чистяков, Татьяна Буланова

Человек и кошка плачут у окошка

Серый дождик каплет прямо на стекло

К человеку с кошкой едет неотложка

Человеку бедному мозг больной свело

Доктор едет-едет сквозь снежную равнину

Порошок целебный людям он везет

Человек и кошка порошок тот примут

И печаль отступит и тоска пройдет

Человек и кошка дни с трудом считают

Вместо неба синего – серый потолок

Человек и кошка по ночам летают

Только сон не вещий – крыльев не дает

Доктор едет-едет сквозь снежную равнину

Порошок целебный людям он везет

Человек и кошка порошок тот примут

И печаль отступит и тоска пройдет

«Где ты, где ты, где ты – белая карета?»

В стенах туалета человек кричит

Но не слышат стены – трубы словно вены

И бачок сливной как сердце бешено стучит

Доктор едет-едет сквозь снежную равнину

Порошок целебный людям он везет

Человек и кошка порошок тот примут

И печаль отступит и тоска пройдет

Людина і кішка плачуть біля вікна

Сірий дощ каплет прямо на скло

До людини з кішкою їде невідкладна

Людині бідному мозок хворий звело

Лікар їде-їде крізь снігову рівнину

Порошок цілющий людям він щастить

Чоловік і кішка порошок той приймуть

І смуток відступить і туга пройде

Людина і кішка дні важко вважають

Замість неба синього – сіра стеля

Людина і кішка ночами літають

Тільки сон не віщий – крил не дає

Лікар їде-їде крізь снігову рівнину

Порошок цілющий людям він щастить

Чоловік і кішка порошок той приймуть

І смуток відступить і туга пройде

Де ти, де ти, де ти – біла карета?

У стінах туалету людина кричить

Але не чують стіни – труби наче вени

І бачок зливний як серце шалено стукає

Лікар їде-їде крізь снігову рівнину

Порошок цілющий людям він щастить

Чоловік і кішка порошок той приймуть

І смуток відступить і туга пройде