Tonight at 8.30, Family Album, Scene: Featuring Here's a Toast / Hearts and Flowers / The Musical Box - Clifford Greenwood, Phoenix Theatre Orchestra, Noël Coward

Jasper:

And now, my dears, a toast.

Be prepared.

To ourselves, a closely united family,

and to the dear strangers who have joined us: I allude to you, Jane darling,

and Edward, and my dear Charles

Charles:

Does that mean we three may not drink?

Jasper:

Certainly not.

Drink to yourselves, to each other and to the happiness of us all

Charles:

Good

Harriet:

Oh, do be quiet Charles

Jasper:

Where was I, where was I, where was I?

Jane:

To the happiness of us all, my love

Jasper:

Thank-you, Jane

Here’s a toast to each of us

And all of us together

Here’s a toast to happiness and reasonable pride

May our touch on life be lighter

Than a seabird’s feather;

May all sorrows as we pass

Politely step aside

Jane:

A commonplace sentiment, my dear Jasper, worthy neither of you, nor of the

moment

Jasper:

Moments fly so swiftly, my love

Emily:

I thought what Jasper said was beautiful

Jasper:

Hush, Emily.

Jane’s chiding merely means that she would have liked to have

thought of it herself

Edward:

Get on with the toast, Jasper

Jasper:

Where was I, where was I, where was I?

Jane:

Gasping in the deeps of your own imagination, my love

Jasper:

Thank-you

Now I drink to those of us who, happily united

Ornament our family and share our joy and pain

Charles, my friend, and Edward, too, connubially plighted

Last, my dears, but always best, my own beloved Jane

Jane:

Charmingly put, my dear Jasper, if a trifle pedantic

Jasper:

I do my best, my love, but my best is obviously unworthy

Harriet:

Oh, do stop sparring, you two

Emily:

Sparring?

What about their expression?

Jasper:

Where was I, where was I?

Jane:

In command, my love, as always

Jasper:

Harriet married a soldier

A man of pleasant birth

A man of noble worth

And finely tempered steel

Ready to die for the Empire

The sun must never set

Upon his both brave but yet

Ambiguous ideal

So now, dear Charles, I am saluting you

That never setting-sun

Shall call you blest

If far-off natives take to shooting you

You will at least have done

Your level best

All:

Harriet married a soldier

May life be bright for him;

May might be right for him

For ever and for aye

Harriet married a soldier

And in the matrimonial fray

Harriet married a soldier

Despite his glories in the field

He’ll have to honour and obey

And be defeated till judgement day!

Harriet:

Oh, but how unfair of you all, I’m as meek as a mouse.

Charles rules me with a

rod of iron

Jane:

Dear Harriet, we salute your strategy that makes him believe it

Jasper:

Now we come to Emily, whose progress has been steady;

Only married two short years and three fat sons already

Emily:

You make me blush, Jasper.

We count the twins as one

Edward:

Never-the-less, my love, they’re normal babies, with a mouth each to feed

Jasper:

Emily married a doctor

A sentimental man

A mild and gentle man

Of scientific mind

Doing his best for the nation

Forever dutiful

A really beautiful

Example to the rest of us

A challange to the zest of us

The noblest and the best of us combined

Edward:

I accept your tribute, Jasper, while doubting its complete sincerity,

but the surface value is warming enough.

I thank you, Jasper

Emily and Jane:

Edward

Harriet:

It played another tune, I remember distinctly, it played another tune

Richard:

You mustn’t ask too much of it

Harriet:

It was a waltz

Jane:

Yes, yes, of course it was a waltz.

Don’t you remember, we danced to it years

later at a ball, before we were married — it was this — it was this ——

Hearts and flowers

Dreamy hours

Under skies of blue

Emily:

It’s remembered.

Oh, How clever of it

Richard:

Shh, Emily, That was their love-song

Jane:

Two fond hearts so sweetly beat in tune

'Neath the midnight magic of the moon

Petals falling

Love-birds softly calling

Life begins anew

When Cupid’s dart discloses

The secret of the roses

Hearts and flowers and you

Jasper:

The man who wrote those words certainly had a sweet tooth

Emily:

I remember Annie singing that tune when she was doing the stairs

Harriet:

I remember Nanny singing it when she was bathing Emily

Richard:

I remember Father humming it between his teeth when he was whacking me with a

slipper

Charles:

An excellent example of two hearts beating to the tune;

Jasper:

A crude joke, Charles, back to the barrack room

Jane:

We found it inspiring enough.

Did we not, my love?

Jasper:

Olympian, the loveliest song in the world

Jane & Jasper:

Hearts and flowers

By-gone hours

How the time have flown

Jasper:

You wore white camellias in your hair

Jane:

All you did was hold my hand and stare

Both:

Have we altered

Have our footsteps faltered

Through the years we’ve known?

When all our days are done, love

There’ll still be only one love

You and you alone

Jasper:

Forever, my heart

Jane:

Till death do us part

Burrows:

You rang, Mister Jasper?

Jasper:

Yes, Burrows.

Would you like a little Madeira?

Burrows:

I should be honoured, Mr. Jasper

Jasper:

Here

Burrows:

At your service, always

Jasper:

Thank-you

Burrows:

Have I your permission for a moment?

Jasper:

Certainly, Burrows.

What is it?

Burrows:

The musical box.

There should be a little tune.

A little tune from the years

that have ended.

Allow me.

I drink to you all, and to you, sir, and ma’am.

This house was happy when there were children in it

All:

Let the angels guide you

Be good and brave and true

Let the angels guide you

Oh do!

Oh do!

Oh do!

Spurn each vile temptation

Avoid each evil lure

Keep your conversation

Inordinately pure

Good may be rewarded

In some indefinite place

Be always virtuous just in case

Джаспер:

А тепер, любі мої, тост.

Будь готовий.

Для нас, тісно згуртованої родини,

і дорогим незнайомцям, які приєдналися до нас: я натякаю на тебе, Джейн, дорога,

і Едвард, і мій дорогий Чарльз

Чарльз:

Чи означає це, що ми втрьох не можемо пити?

Джаспер:

Звичайно ні.

Випийте за себе, один за одного і за щастя нас усіх

Чарльз:

добре

Гаррієт:

Ой, мовчи Чарльз

Джаспер:

Де я був, де я був, де я був?

Джейн:

На щастя нас усіх, моя любов

Джаспер:

Дякую, Джейн

Ось тост за кожного з нас

І нас усіх разом

Ось тост за щастя та розумну гордість

Нехай наш дотик до життя буде легшим

ніж перо морського птаха;

Нехай усі печалі минуться

Ввічливо відійдіть убік

Джейн:

Звичайна думка, мій любий Джаспер, не гідна ні вас, ні

момент

Джаспер:

Миті летять так швидко, моя кохана

Емілі:

Я думав, що те, що сказав Джаспер, було прекрасним

Джаспер:

Тихше, Емілі.

Докори Джейн просто означають, що вона хотіла б

подумала про це сама

Едвард:

Продовжуй тост, Джаспер

Джаспер:

Де я був, де я був, де я був?

Джейн:

Задихаючись у глибинах власної уяви, моя кохана

Джаспер:

Дякую

Тепер я п’ю за тих із нас, хто, щасливо об’єднавшись

Прикрашайте нашу родину і розділяйте нашу радість і біль

Чарльз, мій друг, і Едвард теж сумували подружжям

Нарешті, мої дорогі, але завжди найкраще, моя кохана Джейн

Джейн:

Чарівно кажучи, мій любий Джаспер, хоч і трохи педантично

Джаспер:

Я роблю все можливе, кохана моя, але все можливе явно негідне

Гаррієт:

Ой, припиніть спаринги, ви двоє

Емілі:

Спаринг?

А як щодо їх виразу?

Джаспер:

Де я був, де я був?

Джейн:

Командую, моя кохана, як завжди

Джаспер:

Гаррієт вийшла заміж за солдата

Людина приємного походження

Людина благородної гідності

І тонко загартована сталь

Готовий померти за Імперію

Сонце ніколи не повинно заходити

На його обох хоробрий, але все ж

Неоднозначний ідеал

Тож тепер, любий Чарльз, я вітаю тебе

Це ніколи не західне сонце

Буду називати вас благословенним

Якщо далекі тубільці візьмуться розстріляти вас

Ви принаймні це зробили

Ваш найкращий рівень

всі:

Гаррієт вийшла заміж за солдата

Нехай життя буде яскравим для нього;

Мей може підійти йому

Назавжди і назавжди

Гаррієт вийшла заміж за солдата

І в шлюбній сварці

Гаррієт вийшла заміж за солдата

Незважаючи на його славу в цій галузі

Йому доведеться шанувати та підкорятися

І бути переможеним до дня суду!

Гаррієт:

О, але як несправедливо з вашого боку, я такий лагідний, як миша.

Чарльз керує мною з a

прут із заліза

Джейн:

Шановна Гаррієт, ми вітаємо вашу стратегію, яка змушує його повірити в це

Джаспер:

Тепер ми підходимо до Емілі, прогрес якої стабільний;

Одружений лише два короткі роки і вже троє товстих синів

Емілі:

Ти змушуєш мене червоніти, Джаспер.

Ми вважаємо близнюків одним

Едвард:

Тим не менш, люба моя, вони звичайні немовлята, кожен з яких має рот, щоб годувати

Джаспер:

Емілі вийшла заміж за лікаря

Сентиментальний чоловік

М’який і лагідний чоловік

Наукового розуму

Робить усе можливе для нації

Вічно слухняний

Дійсно красивий

Приклад для всіх нас

Виклик нашій родзинці

Найблагородніші та найкращі з нас разом

Едвард:

Я приймаю твою шану, Джаспер, але сумніваюся в її повній щирості,

але значення поверхні достатньо нагрівається.

Я дякую тобі, Джаспер

Емілі і Джейн:

Едвард

Гаррієт:

Він грав іншу мелодію, я чітко пам’ятаю, він грав іншу мелодію

Річард:

Ви не повинні вимагати від цього занадто багато

Гаррієт:

Це був вальс

Джейн:

Так, так, звичайно, це був  вальс.

Ви не пам’ятаєте, ми танцювали під це роками

пізніше на балу, перед тим, як ми одружилися — це було таке — це було таке ——

Сердечка і квіти

Мрійливі години

Під блакитним небом

Емілі:

Це запам'ятовується.

Ой, як це розумно

Річард:

Тсс, Емілі, це була їхня пісня про кохання

Джейн:

Два ніжних серця так солодко б’ються в гармонії

«Поза опівнічною магією місяця

Опадання пелюсток

Закохані тихо кличуть

Життя починається заново

Коли розкривається дротик Купідона

Секрет троянд

Серця і квіти і ти

Джаспер:

Чоловік, який написав ці слова, безсумнівно, мав ласунів

Емілі:

Я пам’ятаю, як Енні співала цю мелодію, коли йшла сходами

Гаррієт:

Я пам’ятаю, як няня співала її, коли купала Емілі

Річард:

Я пам’ятаю, як батько наспівував це між зубами, коли він бив мене

тапочки

Чарльз:

Чудовий приклад двох сердець, які б’ються в такт;

Джаспер:

Грубий жарт, Чарльз, повертайся до казармової кімнати

Джейн:

Ми знайшли це достатньо надихаючим.

Чи не ми, моя кохана?

Джаспер:

Олімпієць, найпрекрасніша пісня у світі

Джейн і Джаспер:

Сердечка і квіти

Минули години

Як пролетів час

Джаспер:

Ви носили білі камелії у своєму волоссі

Джейн:

Все, що ти робив, це тримав мене за руку й дивився

Обидва:

Ми змінили

Чи захиталися наші кроки

Через роки, які ми знаємо?

Коли закінчаться всі наші дні, кохання

Все одно буде лише одне кохання

Ти і тільки ти

Джаспер:

Назавжди, моє серце

Джейн:

Поки смерть не розлучить нас

Берроуз:

Ви дзвонили, містере Джаспер?

Джаспер:

Так, Берроуз.

Хотіли б трохи мадери?

Берроуз:

Для мене має бути честь, містере Джаспер

Джаспер:

тут

Берроуз:

Завжди до ваших послуг

Джаспер:

Дякую

Берроуз:

Чи маю я ваш дозвіл на хвилинку?

Джаспер:

Звичайно, Берроуз.

Що це?

Берроуз:

Музична скринька.

Має бути невелика мелодія.

Маленька мелодія з років

які закінчилися.

Дозвольте.

Я п’ю за вас усіх, і за вас, сер, і пані.

Цей будинок був щасливий, коли в ньому були діти

всі:

Дозвольте ангелам вести вас

Будь добрим, сміливим і чесним

Дозвольте ангелам вести вас

Ой!

Ой!

Ой!

Відкидайте кожну мерзенну спокусу

Уникайте кожної злої приманки

Підтримуйте свою розмову

Незвичайно чистий

Добро може бути винагороджено

У деякому невизначеному місці

Будь завжди доброчесним про всяк випадок