Постой - Татьяна Буланова

Ты опять не позвонил.

А я не смог.

Что ж, мне это так знакомо,

В сердце ты любви не сохранил,

Как легко о прошлом ты забыл.

Припев:

Ты светлый луч в моей судьбе шальной, шальной.

И я кричу тебе во сне: «Постой, постой».

Ты светлый луч в моей судьбе шальной, шальной.

И я кричу тебе во сне: «Постой, постой».

Ночь встречает тишиной.

В который раз.

Что ж, мне это так знакомо,

Ты, опять, сегодня не со мной,

Но храню я в сердце образ твой.

Припев:

Ты светлый луч в моей судьбе шальной, шальной.

И я кричу тебе во сне: «Постой, постой».

Ты светлый луч в моей судьбе шальной, шальной.

И я кричу тебе во сне: «Постой, постой».

Ты светлый луч в моей судьбе шальной, шальной.

И я кричу тебе во сне: «Постой, постой».

Ты светлый луч в моей судьбе шальной, шальной.

И я кричу тебе во сне: «Постой, постой».

Ти знову не подзвонив.

А я не зміг.

Що ж, мені це так знайомо,

У серці ти любові не зберіг,

Як легко про минулого ти забув.

Приспів:

Ти світлий промінь у моїй долі шалений, шалений.

І я кричу тобі у сні: «Стривай, стривай».

Ти світлий промінь у моїй долі шалений, шалений.

І я кричу тобі у сні: «Стривай, стривай».

Ніч зустрічає тишею.

Вкотре.

Що ж, мені це так знайомо,

Ти, знову, сьогодні не зі мною,

Але храню я в серце образ твій.

Приспів:

Ти світлий промінь у моїй долі шалений, шалений.

І я кричу тобі у сні: «Стривай, стривай».

Ти світлий промінь у моїй долі шалений, шалений.

І я кричу тобі у сні: «Стривай, стривай».

Ти світлий промінь у моїй долі шалений, шалений.

І я кричу тобі у сні: «Стривай, стривай».

Ти світлий промінь у моїй долі шалений, шалений.

І я кричу тобі у сні: «Стривай, стривай».