По дороге (посв. А.С.) - Юта

Отчего же сейчас такие дни, такие ночи?

Отчего же у нас длиннее дни, а сны короче?

Где-то мечется Кроха-Весна,

Распыляя живые краски.

Как устала моя голова

Жить по вашей кривой указке!

Припев:

По дороге, по дороге вдаль летят седые боги,

Им, конечно, вовсе дела нет до нас с тобой.

По дороге, по дороге, словно маленькие боги,

Мы с тобой вдвоем бредем домой.

За твоею спиной мой верный ангел спрячет двери.

Без тебя же, постой, я больше никому не верю.

Где-то мечется Кроха-Весна,

Ей мирская усталость чужда.

Так случилось, что кроме тебя

Больше мне ничего не нужно.

Припев:

По дороге, по дороге вдаль летят седые боги,

Им, конечно, вовсе дела нет до нас с тобой.

По дороге, по дороге, словно маленькие боги,

Мы с тобой вдвоем бредем домой.

По дороге, по дороге вдаль летят седые боги,

Им, конечно, вовсе дела нет до нас с тобой.

По дороге, по дороге, словно маленькие боги,

Мы с тобой вдвоем бредем домой.

Чому зараз такі дні, такі ночі?

Чому ж у нас довші дні, а сни коротші?

Десь кидається Кроха-Весна,

Розпорошуючи живі фарби.

Як утомилася моя голова

Жити за вашою кривою вказівкою!

Приспів:

По дорозі, по дорозі вдалину летять сиві боги,

Їм, звичайно, зовсім справи немає до нас з тобою.

По дорозі, по дорозі, наче маленькі боги,

Ми з тобою вдвох бредемо додому.

За твоєю спиною мій вірний ангел сховає двері.

Без тебе, вже, стривай, я більше нікому не вірю.

Десь кидається Кроха-Весна,

Їй мирська втома чужа.

Так сталося, що окрім тебе

Більше мені нічого не потрібно.

Приспів:

По дорозі, по дорозі вдалину летять сиві боги,

Їм, звичайно, зовсім справи немає до нас з тобою.

По дорозі, по дорозі, наче маленькі боги,

Ми з тобою вдвох бредемо додому.

По дорозі, по дорозі вдалину летять сиві боги,

Їм, звичайно, зовсім справи немає до нас з тобою.

По дорозі, по дорозі, наче маленькі боги,

Ми з тобою вдвох бредемо додому.