О нём - Юта

Вновь небо на руках, в сумерках Москва —

И стучат в висках горькие слова.

Знать, так тому и быть — преступить черту.

Можно все забыть.

Можно все забыть, —

Вряд ли я смогу.

Припев:

И об одном, об одном — я буду думать лишь о нем,

Я буду ждать его звонка.

Понять, простить.

И верить в то, что мы вдвоем — я продолжаю с каждым днем.

Я протяну сквозь облака надежды нить.

Пусть обойдет гроза, если ты всерьез —

Оглянись назад, мир устал от слез.

Я продолжаю жить.

Я во сне бегу.

Можно все забыть.

Можно все забыть, —

Только не смогу.

Припев:

И об одном, об одном — я буду думать лишь о нем,

Я буду ждать его звонка.

Понять, простить.

И верить в то, что мы вдвоем — я продолжаю с каждым днем.

Я протяну сквозь облака надежды нить.

И об одном, об одном — я буду думать лишь о нем,

Я буду ждать его звонка.

Понять, простить.

И верить в то, что мы вдвоем — я продолжаю с каждым днем.

Я протяну сквозь облака надежды нить.

Знов небо на руках, у сутінках Москва —

І стукають у скронях гіркі слова.

Знати, так тому і бути — переступити межу.

Можна все забути.

Можна все забути, —

Навряд чи я зможу.

Приспів:

І об одному, про одному — я буду думати лише про ньому,

Я чекатиму його дзвінка.

Зрозуміти пробачити.

І вірити в те, що ми вдвох я продовжую з кожним днем.

Я простягну крізь хмари надії нитку.

Нехай обійде гроза, якщо ти всерйоз—

Оглянуйся назад, світ втомився від сліз.

Я продовжую жити.

Я сне біжу.

Можна все забути.

Можна все забути, —

Тільки не зможу.

Приспів:

І об одному, про одному — я буду думати лише про ньому,

Я чекатиму його дзвінка.

Зрозуміти пробачити.

І вірити в те, що ми вдвох я продовжую з кожним днем.

Я простягну крізь хмари надії нитку.

І об одному, про одному — я буду думати лише про ньому,

Я чекатиму його дзвінка.

Зрозуміти пробачити.

І вірити в те, що ми вдвох я продовжую з кожним днем.

Я простягну крізь хмари надії нитку.