Невернувшийся солдат - Юта

Ты уходил без слов «Прощай».

Не надо расставаний.

Какая нам теперь печаль, когда бушует пламя?

И Солнце жгло тугую спину, и небо было очень синим;

От этой доблести и силы

Припев:

Ты, душа, лети, лети, лети.

Парень на войне, друзья, враги.

Побывал, да вышел.

Мама, как же так?

Бьют дожди по крышам, то стучат сердца мальчишек —

Не вернувшихся солдат;

не вернувшихся солдат.

Теперь тебе, солдат, лететь всё полем да туманом.

Ты прожил жизнь свою на треть.

О, Господи, как мало!

Кому ветра, кому бурьяны.

Ты был бесстрашным и упрямым.

Глухой удар и шёпот: «Мама…»

Припев:

Ты, душа, лети, лети, лети.

Парень на войне, друзья, враги.

Побывал, да вышел.

Мама, как же так?

Бьют дожди по крышам, то стучат сердца мальчишек —

Не вернувшихся солдат;

не вернувшихся солдат.

Побывал, да вышел.

Мама, как же так?

Не вернувшийся солдат.

Не вернувшийся солдат.

Ти йшов без слів «Прощавай».

Не треба розлучень.

Який нам тепер смуток, коли вирує полум'я?

І сонце палило тугу спину, і небо було дуже синім;

Від цієї доблесті і сили

Приспів:

Ти, душа, лети, лети, лети.

Хлопець на війні, друзі, вороги.

Побував, та вийшов.

Мамо, як так?

Б'ють дощі по дахах, то стукають серця хлопчиків —

солдатів, що не повернулися;

солдатів, що не повернулися.

Тепер тобі, солдате, летіти все полем та туманом.

Ти прожив життя своє на третину.

О, Господи, як мало!

Кому вітру, кому бур'яни.

Ти був безстрашним і впертим.

Глухий удар і шепот: «Мамо…»

Приспів:

Ти, душа, лети, лети, лети.

Хлопець на війні, друзі, вороги.

Побував, та вийшов.

Мамо, як так?

Б'ють дощі по дахах, то стукають серця хлопчиків —

солдатів, що не повернулися;

солдатів, що не повернулися.

Побував, та вийшов.

Мамо, як так?

солдат, що не повернувся.

солдат, що не повернувся.