Сторонка родная - Леонид Утёсов, Аркадий Островский

С неразлучным своим автоматом

Не в одной побывал я стране,

Но везде и повсюду, ребята:

«Я скучал по родной стороне.»

Припев:

Сторонка, сторонка родная,

Ты солдатскому сердцу мила.

«Эх, дорога моя фронтовая,

Далеко ты меня завела!»

Батальон наш стоял в Бухаресте.

Бухарест — неплохой городок,

Но признаться вам, братцы, по чести, —

Мне милее родимый Торжок.

Припев:

Сторонка, сторонка родная,

Ты солдатскому сердцу мила.

«Эх, дорога моя фронтовая,

Далеко ты меня завела!»

Мы сражались на улицах Вены,

В ней сады и дворцы хороши.

Только Вена, скажу откровенно,

Хороша не для русской души!

Припев:

Сторонка, сторонка родная,

Ты солдатскому сердцу мила.

«Эх, дорога моя фронтовая,

Далеко ты меня завела!»

Нас встречала цветами София,

Обнимали у каждых ворот, —

Но Болгария — всё ж не Россия,

Хоть и братский живёт в ней народ.

Припев:

Сторонка, сторонка родная,

Ты солдатскому сердцу мила.

Эх, дорога моя фронтовая,

Далеко ты меня завела!

З нерозлучним своїм автоматом

Не в одній побував я країні,

Але скрізь і всюди, хлопці:

«Я сумував за рідною стороною.»

Приспів:

Сторінка, сторона рідна,

Ти Солдатському серцю мила.

«Ех, дорога моя фронтова,

Далеко ти мене завела!»

Батальйон наш стояв у Бухаресті.

Бухарест - непогане містечко,

Але признатися вам, братики, по честі,

Мені миліший за рідний Торжок.

Приспів:

Сторінка, сторона рідна,

Ти Солдатському серцю мила.

«Ех, дорога моя фронтова,

Далеко ти мене завела!»

Ми боролися на вулицях Відня,

У ній сади і палаци гарні.

Тільки Відень, скажу відверто,

Хороша не для російської душі!

Приспів:

Сторінка, сторона рідна,

Ти Солдатському серцю мила.

«Ех, дорога моя фронтова,

Далеко ти мене завела!»

Нас зустрічала квітами Софія,

Обіймали біля кожних воріт, —

Але Болгарія — все не Росія,

Хоч і братський живе в ній народ.

Приспів:

Сторінка, сторона рідна,

Ти Солдатському серцю мила.

Ех, дорога моя фронтова,

Далеко ти мене завела!