Цветы Йошивары - Аквариум

Я назван в честь цветов Йошивары.

Я был рожден в Валентинов день.

У меня приказ внутри моей кожи,

И я иду, как все, спотыкаясь об эту тень.

У меня есть дом, в котором мне тесно,

У меня есть рот, которым поет кто-то другой,

И когда я сплю — мое отраженье

Ходит вместо меня с необрезанным сердцем

И третьей хрустальной ногой.

Я был на дне — но вся вода вышла.

Я ушел в тень — я был совсем плохой.

Я просил пить — и мне дали чашу,

И прибили к кресту — но гвозди были трухой.

И теперь я здесь — и я под током,

Семь тысяч вольт — и товарищ, не тронь проводов.

Я отец и сын, мы с тобой одно и то же,

Я бы все объяснил — но я не помню истинных слов.

Я назван в честь цветов Йошивары.

Я был рожден в Валентинов день.

Я загнан как зверь в тюрьму своей кожи,

Но я смеюсь, когда спотыкаюсь об эту тень.

Я названий на честь квітів Йошивари.

Я був народжений у Валентинів день.

У мене наказ усередині моєї шкіри,

І я йду, як усі, спотикаючись про цю тінь.

У мене є будинок, в якому мені тісно,

У мене є рот, яким співає хтось інший,

І коли я сплю — моє відображення

Ходить замість мене з необрізаним серцем

І третьою кришталевою ногою.

Я був на дні— але вся вода вийшла.

Я пішов у тінь — я був зовсім поганий.

Я просив пити і мені дали чашу,

І прибили до хреста — але цвяхи були трухою.

І тепер я тут — і я під струмом,

Сім тисяч вольт — і товариш, не чіпай проводів.

Я батько і син, ми з тобою одне і те, що,

Я би все пояснив — але я не пам'ятаю справжніх слів.

Я названий на честь квітів Йошивари.

Я був народжений у Валентинів день.

Я загнаний як звір у в'язницю своєї шкіри,

Але я сміюся, коли спотикаюся про цю тінь.