Облаками сирени - Зара

Жемчужиной слёзы уроню,

Мне нужен как воздух — ты,

Я так люблю,

Без тени сомнения прошепчу

Быть веткой сирени

Я в руках твоих хочу.

Растает пусть лед, душа замрет,

А вся наша жизнь лишь полет!

Облаками сирени, на закате весеннем,

Мечтая о лете, мы таем с тобой,

И станет любовь,

Облаками сирени,

Отражая мгновенье,

И то совпаденье, что стало судьбой.

Жемчужиной слёзы уроню

Простужен мой голос, я тебя молю,

Стань огненной лавой тех морей,

Что согреют скорее нас,

И я тебе спою.

Растает пусть лед, душа замрет,

А вся наша жизнь лишь полет!

Облаками сирени, на закате весеннем,

Мечтая о лете, мы таем с тобой,

И станет любовь,

Облаками сирени,

Отражая мгновенье,

И то совпаденье, что стало судьбой.

Облаками сирени, на закате весеннем,

Мечтая о лете, мы таем с тобой,

И станет любовь,

Облаками сирени,

Отражая мгновенье,

И то совпаденье, что стало судьбой.

Пусть музыка коснется…

И вновь сердца сольются…

Облаками сирени,

Отражая мгновенье,

И то совпаденье, что стало судьбой.

Перлиною сльози втрату,

Мені потрібне як повітря—ти,

Я так люблю,

Без тіні сумніву прошепчу

Бути гілкою бузку

Я в руках твоїх хочу.

Розтає нехай лід, душа замре,

А все наше життя лише політ!

Хмарами бузку, на заході весняним,

Мріючи про літо, ми таємо з тобою,

І стане любов,

Хмарами бузку,

Відбиваючи мить,

І то збіг, що стало долею.

Перлиною сльози втрату

Простуджений мій голос, я тебе молю,

Стань вогненною лавою тих морів,

Що зігріють швидше за нас,

І я тобі заспіваю.

Розтає нехай лід, душа замре,

А все наше життя лише політ!

Хмарами бузку, на заході весняним,

Мріючи про літо, ми таємо з тобою,

І стане любов,

Хмарами бузку,

Відбиваючи мить,

І то збіг, що стало долею.

Хмарами бузку, на заході весняним,

Мріючи про літо, ми таємо з тобою,

І стане любов,

Хмарами бузку,

Відбиваючи мить,

І то збіг, що стало долею.

Нехай музика торкнеться…

І знову серця зіллються…

Хмарами бузку,

Відбиваючи мить,

І то збіг, що стало долею.