Достала - Юрий Лоза

Лишь на другой стороне Луны

Я спрячусь от тебя,

Никто не будет пилить и ныть,

Мне душу теребя.

Сбежать туда бы хоть на три дня,

Где твоей мамы нет.

Но я уверен, что ты меня

Найдёшь и на Луне.

Устал я, устал я,

Ты надоела мне.

Достала, достала,

Достала ты меня, и от тебя спасенья нет.

Лишь на другой стороне Луны

Забуду я, что есть

Это исчадие сатаны,

Мой ненаглядный тесть.

И остальная твоя родня

Исчезнет наконец.

Но я уверен, что ты меня

Найдёшь и на Луне.

Устал я, устал я,

Ты надоела мне.

Достала, достала,

Достала ты меня, и от тебя спасенья нет.

Лишь на другой стороне Луны

Забуду голос твой.

Сменится радостью тишины

Твой постоянный вой.

Там хорошо, там такая тишь,

И я там отдохну.

Но знаю я, что ты прилетишь,

За мной и на Луну.

Устал я, устал я,

Ты надоела мне.

Достала, достала,

Достала ты меня, и от тебя спасенья нет.

Лише з іншого боку Місяця

Я сховаюся від тебе,

Ніхто не буде пиляти і нити,

Мені душу смикаючи.

Втекти туди б хоч на три дні,

Де твоєї мами немає.

Але я певен, що ти мене

Знайдеш і на Місяці.

Втомився я, втомився я,

Ти набридла мені.

Дістала, дістала,

Дістала мене, і від тебе порятунку немає.

Лише з іншого боку Місяця

Забуду я, що є

Це виснаження сатани,

Мій ненаглядний тесть.

І решта твоя рідня

Зникне нарешті.

Але я певен, що ти мене

Знайдеш і на Місяці.

Втомився я, втомився я,

Ти набридла мені.

Дістала, дістала,

Дістала мене, і від тебе порятунку немає.

Лише з іншого боку Місяця

Забуду твій голос.

Зміниться радістю тиші

Твоє постійне виття.

Там добре, там така тиша,

І я там відпочину.

Але я знаю, що ти прилетиш,

За мною і на Місяць.

Втомився я, втомився я,

Ти набридла мені.

Дістала, дістала,

Дістала мене, і від тебе порятунку немає.