Плот - Юрий Лоза

На маленьком плоту сквозь бури, дождь и грозы,

Взяв только сны и грезы, и детскую мечту,

Я тихо уплыву, лишь в дом проникнет полночь,

Чтоб рифмами наполнить мир, в котором я живу.

Ну и пусть будет нелегким мой путь,

Тянут ко дну боль и грусть,

Прежних ошибок груз.

Но мой плот, свитый из песен и слов,

Всем моим бедам назло

Вовсе не так уж плох.

Я не от тех бегу, кто беды мне пророчил.

Им и сытней, и проще на твердом берегу.

Им не дано понять, что вдруг со мною стало,

Что в даль меня позвало, успокоит что меня.

Ну и пусть будет нелегким мой путь,

Тянут ко дну боль и грусть,

Прежних ошибок груз.

Но мой плот, свитый из песен и слов,

Всем моим бедам назло

Вовсе не так уж плох.

Нить в прошлое порву, и дальше будь, что будет -

Из монотонных будней я тихо уплыву

На маленьком плоту, лишь в дом проникнет полночь.

Мир, новых красок полный, я, быть может, обрету.

Ну и пусть будет нелегким мой путь,

Тянут ко дну боль и грусть,

Прежних ошибок груз.

Но мой плот, свитый из песен и слов,

Всем моим бедам назло

Вовсе не так уж плох.

Мой маленький плот, свитый из песен и слов,

Всем моим бедам назло

Вовсе не так уж плох.

На маленькому плоту крізь бурі, дощ та грози,

Взявши тільки сни та мрії, і дитячу мрію,

Я тихо спливу, тільки в будинок проникне опівночі,

Щоб римами наповнити світ, у якому живу.

Ну і нехай буде нелегким мій шлях,

Тягнуть на дно біль і смуток,

Колишніх помилок вантаж.

Але мій пліт, звитий із пісень і слів,

Всім моїм лихам на зло

Зовсім не такий вже й поганий.

Я не від тих біжу, хто лиха мені пророкував.

Їм і ситніше, і простіше на твердому березі.

Їм не дано зрозуміти, що раптом зі мною стало,

Що в далечінь мене покликало, заспокоїть що мене.

Ну і нехай буде нелегким мій шлях,

Тягнуть на дно біль і смуток,

Колишніх помилок вантаж.

Але мій пліт, звитий із пісень і слів,

Всім моїм лихам на зло

Зовсім не такий вже й поганий.

Нитка в минуле порву, і далі будь, що буде -

З монотонних буднів я тихо спливу

На маленькому плоту, лише в будинок проникне опівночі.

Світ, нових фарб повний, я, можливо, знаходжу.

Ну і нехай буде нелегким мій шлях,

Тягнуть на дно біль і смуток,

Колишніх помилок вантаж.

Але мій пліт, звитий із пісень і слів,

Всім моїм лихам на зло

Зовсім не такий вже й поганий.

Мій маленький пліт, звитий із пісень і слів,

Всім моїм лихам на зло

Зовсім не такий вже й поганий.