Что сказано, то сказано - Юрий Лоза

Что сказано, то сказано, что сделано, то сделано,

Теперь понятно каждому, кто прав — кто виноват.

Бессмысленно надеяться, что что-то переменится,

Что мы отыщем нужные слова.

Все ниточки оборваны, но не забуду всё равно,

Как мы делили поровну растерянность и боль.

Теперь, своей дорогою, простив друг-другу многое,

Расходимся по жизни мы с тобой.

Как всё дальше будет, я не знаю,

Но не держи на сердце зла.

Пусть каждый из нас другому пожелает

Самого хорошего, по-доброму о прошлом вспоминая.

А может быть нечаянно от грусти и отчаянья,

Кого-то повстречаю я, кого-то встретишь ты.

Дела, заботы, занятось вдруг вычеркнут из памяти

Твои когда-то милые черты.

Другое будет радовать, другая будет рядом, но

Я долго буду вздрагивать, когда в толпе людской

Увижу вдруг похожую, ещё красивей, может быть,

Хотя уже не может быть такой.

Как всё дальше будет, я не знаю,

Но не держи на сердце зла.

Пусть каждый из нас другому пожелает

Самого хорошего, по-доброму о прошлом вспоминая.

Что сказано, то сказано, что сделано, то сделано,

Нас одолели мелочи, которым нет числа.

И пусть мы как-то ладили, но мысль одна — а надо ли,

Я знаю, постоянно в нас жила.

Что сказано, то сказано, что сделано, то сделано…

Что сказано, то сказано, что сделано, то сделано…

Що сказано, то сказано, що зроблено, то зроблено,

Тепер зрозуміло кожному, хто правий, хто винен.

Безглуздо сподіватися, що щось зміниться,

Що ми відшукаємо потрібні слова.

Всі ниточки обірвані, але не забуду все одно,

Як ми ділили порівну розгубленість і біль.

Тепер, своєю дорогою, вибачивши один одному багато,

Розходимося по життя ми з тобою.

Як все далі буде, я не знаю,

Але не тримай на серці зла.

Нехай кожен із нас іншому побажає

Найдобрішого, по-доброму про минулого згадуючи.

А може бути ненароком від смутку і відчаю,

Когось зустріну я, когось зустрінеш ти.

Справи, турботи, зайнятися раптом викреслені з пам'яті

Твої колись милі риси.

Інше радуватиме, інша буде поруч, але

Я довго буду здригатися, коли в натовпі людському

Побачу раптом схожу, ще красивішу, можливо,

Хоча вже не може бути такий.

Як все далі буде, я не знаю,

Але не тримай на серці зла.

Нехай кожен із нас іншому побажає

Найдобрішого, по-доброму про минулого згадуючи.

Що сказано, то сказано, що зроблено, то зроблено,

Нас подолали дрібниці, яким немає числа.

І нехай ми якось ладнали, але думка одна — а треба ли,

Я знаю, постійно в нас жила.

Що сказано, то сказано, що зроблено, те зроблено.

Що сказано, то сказано, що зроблено, те зроблено.