Художник - Юрий Черкашин

Пишу я картины и мелом и краской —

Пейзажи, портреты глядят из-под рук.

И чёрные вороны, будто бы кляксы,

На листьях осенних танцуют вокруг.

Рисую я замок, закатом согретый.

На гербе старинном — со стрелами лук.

И мчится карета, и слышатся где-то

Знакомые песни вчерашних подруг.

Ты смотришь в глаза мне… Когда это было?..

Я вижу тебя, слышу стук каблучков,

Но платье твоё уже, может, истлело,

А я узнаю, узнаю его вновь.

Затянуты крепко глаза чёрной лентой.

И веером — пальцы протянутых рук…

Чего они ищут, рванувшись за кем-то?

В заброшенном доме лишь тени вокруг.

Пишу я картини і крейдою і фарбою —

Краєвиди, портрети дивляться з-під рук.

І чорні ворони, наче би ляпки,

На листях осінніх танцюють навколо.

Малюю я замок, заходом зігрітий.

На гербі старовинному — зі стрілами лук.

І мчить карета, і чуються десь

Знайомі пісні вчорашніх подруг.

Ти дивишся в очі мені… Коли це було?..

Я бачу тебе, чую стукіт каблучків,

Але твоя сукня вже, може, зотліла,

А я дізнаюся, дізнаюся його знову.

Затягнуті міцно очі чорною стрічкою.

І віялом — пальці простягнутих рук...

Чого вони шукають, рвонувшись за кимось?

У занедбаному будинку лише тіні навколо.