Осень - Юрий Черкашин

Снова осень в наш город пришла,

Расстелила из листьев ковер,

И с собою она принесла

Позабытый наш разговор.

В нашем парке аллея пуста.

Дым костров среди голых ветвей.

И не будет уже никогда

Мне бабьим летом теплей.

Припев: Осень, тебя никак не обойти.

Осень, коль ты пришла, не уходи.

Осень нас снова встретиться просит.

Осень, осень, осень.

Посижу на скамейке один,

Вспомню каждую встречу с тобой.

Не беги от меня, погоди.

Мой каприз запоздалый, постой!

Только это, наверно, судьба.

Ждать всю жизнь от тебя новостей.

И не будет уже никогда

Мне бабьим летом теплей…

Припев: Осень, тебя никак не обойти.

Осень, коль ты пришла, не уходи.

Осень нас снова встретиться просит.

Осень, осень, осень.

Знову осінь у наше місто прийшла,

Розстелила з листя килим,

І з собою вона принесла

Забута наша розмова.

У нашому парку алея порожня.

Дим багаття серед голих гілок.

І не буде вже ніколи

Мені бабиного літа тепліше.

Приспів: Осінь, тебе ніяк не обійти.

Осінь, коли ти прийшла, не йди.

Осінь нас знову зустрітися просить.

Осінь, осінь, осінь.

Посиджу на лавці один,

Згадаю кожну зустріч із тобою.

Не біжи від мене, постривай.

Моя примха запізніла, стривай!

Тільки це, мабуть, доля.

Чекати все життя від тебе новин.

І не буде вже ніколи

Мені бабиного літа тепліше…

Приспів: Осінь, тебе ніяк не обійти.

Осінь, коли ти прийшла, не йди.

Осінь нас знову зустрітися просить.

Осінь, осінь, осінь.