Sonu Yok Gibi - Yeis Sensura

Birer birer kestim bütün umutları

Ellerimde kan yok, sadece sessizlik

Biraz düşün payı ve de bir fincanlık kahve…

Çünkü artık istemiyorum ben hiçbir şeyi unutmayı

Huzur olmasa da olur bak

Günlerim bir tas şimdi, uykusuzluk çeşme ve de bundan olsa gerek gözler

uykusuzluk dolu

Neden diye sormaman beni sevmemezlik olur

Seni görmeyeceğim rüyaları uykusuz bıraktım

Şimdi daha mutlu içim, dışım biraz farklı

Aslında bir anlık sinir, hayatımda ilk kez her zamankinden ilk kez haklı

Ve de «söylemiştim başında» diyorsun ya «geri dönmekle ayakların aşınmaz»

Söyle bana sen ne işe yararsın kadın?

Nerede güneş varsa oraya gölge olmak dışında

Seviyor gibi bakıyor o gözler, baktıkça kalbime konuyor

Sonu yok gibi tutuyorum ellerini ama anlamıyo’n!

Duracak gibi atıyor şu kalbim, attıkça umutlara dalıyor

Sonu yok gibi tutuyorum ellerini ama anlamıyo’n!

Gece varsa orada güneş çıkmaz

Sorun şu ki;

bunu bile bile yine senden medet ummam

Manevi tuzakla dolu etraf, benim istediğim son şey burada hedef olmak

Ve de zorlaşıyor nefes almak

Aşk bazen yenilmektir uzatmada

Sessiz bir lodos gibi buradan gitmek istiyorum, hem de çok uzaklara

Gelecekten korkmuyorum çünkü geçmişimi kaybettim

Ölüm az önce hayatını kaybetti

Bu yüzyılda sevgisizlik ihtilali eşittir, senin şu an burada olma ihtimalin

Adın belki alışkanlık oldu ama sesin ibadet gibiydi

Günün beş vakti düşledim seni

Ve de gözlerini kaçırdığını görünce, düşünmeden sana zekât verdim kendimi

Seviyor gibi o bakıyor gözler, baktıkça kalbime konuyor

Sonu yok gibi tutuyorum ellerini ama anlamıyo’n!

Duracak gibi atıyor şu kalbim, attıkça umutlara dalıyor

Sonu yok gibi tutuyorum ellerini ama anlamıyo’n!

Один за одним обриваю всі надії

Жодної крові на моїх руках, тільки тиша

Трохи роздумів і чашечка кави…

Бо я більше не хочу нічого забувати

Навіть якщо нема спокою, подивіться

Мої дні тепер камінь, безсоння — фонтан, і це, мабуть, очі

повний безсоння

Мені було б неприємно не запитати чому

Я залишив сни, що не побачу тебе без сну

Тепер я щасливіший всередині, зовні трохи інакше

Насправді, момент гніву, вперше в моєму житті правильний

І ти кажеш: «Я сказав тобі на початку», ти кажеш: «Ваші ноги не будуть роз’їдені, якщо повернутися назад»

Скажи мені, на що ти, жінко?

Де є сонце, крім тіні

Ці очі виглядають так, ніби вони люблять, чим більше я дивлюся, тим більше вони потрапляють у моє серце

Я тримаю тебе за руки, наче немає кінця, але ти не розумієш!

Моє серце б’ється так, ніби зупиниться, чим сильніше воно б’ється, тим більше в нього надії.

Я тримаю тебе за руки, наче немає кінця, але ти не розумієш!

Якщо є ніч, то немає сонця

Проблема в тому;

Навіть знаючи це, я більше не чекаю від вас допомоги

Навколо духовна пастка, останнє, чого я хочу, це бути ціллю

І дихати стає все важче

Кохання іноді зазнає поразки

Я хочу піти звідси, як тихий південно-західний, далеко

Я не боюся майбутнього, бо втратив своє минуле

смерть щойно померла

У цьому столітті революція безлюбства є рівною, ймовірність того, що ти будеш тут прямо зараз

Можливо, твоє ім’я стало звичкою, але твій голос був як молитва

Я мріяв про тебе п'ять разів на день

І коли я побачив, що ти відвів очі, то не замислюючись дав тобі закят.

Він виглядає так, ніби любить, чим більше я дивлюся, тим більше вони потрапляють у моє серце

Я тримаю тебе за руки, наче немає кінця, але ти не розумієш!

Моє серце б’ється так, ніби зупиниться, чим сильніше воно б’ється, тим більше в нього надії.

Я тримаю тебе за руки, наче немає кінця, але ти не розумієш!