Rabid Death's Curse - Watain

Born into a fatal illness

Ascension unto a graceless sphere

Yet the chain forged in sulphurfires

Emerges with them through labias lair

The stench, the curse, the sacrilige divine

The enduring of rupturing cold

Brought to life, crushed to dust

By an impenetratable presence of dark

Incarnation of plauges and of longdead pests

Fornication of all brought to life

Shadow majestic, spell infernal

At the core of mankind as a lifefeasting tumor

This curse if to haunt and to kill and to crush

For it’s claws are the flesh of all life

It’s eyes are the souls that burns at hell’s heart

The ones who are blessed from it’s strife

This plauge is to die and again to be reborn

Through eternity and beyond

For it is life, the rabid death’s curse

Cast by the firstborn, never to be gone

Of sharpened steel and of hanging ropes

Is the cure of this illness made

For all lifes that walk are possessed by a curse

And in the end it all shall fade

Blessed from the filth

Touched by the mystery

Carressed by the dark

Left as a snake to crawl and to curse

May the seas they boil

And the napalm rain

Let mankind fade

For still it shall reign

Behold the burning of earth

And your feeble creation

Still cosmos shall tremble

Beneath his domination

Народжений у смертельній хворобі

Вознесіння в безблагодатну сферу

Але ланцюг викований у сірчаному вогні

Виходить з ними через лігво статевих губ

Сморід, прокляття, божественне святотатство

Витримка розривного холоду

Оживлений, подрібнений у прах

Через непроникну темряву

Втілення чумів і давно загиблих шкідників

Блуд всіх ожив

Тінь велична, заклинання пекельна

В основі людства як пухлина, що насолоджується життям

Це прокляття, якщо переслідувати, вбивати й розчавлювати

Бо його кігті — це плоть усього життя

Це очі — це душі, що горять у серці пекла

Ті, хто благословенний від цієї сварки

Ця чума має померти й знову відродитися

Крізь вічність і далі

Бо це життя, прокляття скаженої смерті

Відлитий первістком, щоб ніколи не зникнути

З заточеної сталі та з підвісних канатів

Чи створено ліки від цієї хвороби

Бо всі життя, які ходять, одержимі прокляттям

І в кінці все це згасне

Благословенний від скверни

Зворушений таємницею

Охоплений темрявою

Зліва, як змія, повзати й проклинати

Нехай киплять моря

І напалмовий дощ

Нехай згасне людство

Бо воно й досі буде панувати

Ось горить земля

І твоє слабке творіння

Космос ще тремтітиме

Під його пануванням