Underneath the Cenotaph - Watain

Lifeless and sour from death and from doom.

In the soil of my tomb not one flower shall bloom.

Nothing but Death in this earth shall abide,

in this my pathway to the other side.

And thus I close my eyes…

On through the tunnels, darkness ablaze.

Passing through Naamah, queen of the gateways.

The jaws of her darkness they feast on my eyes

as the last of the earthly lights flickers and dies.

Dark are the dreams on the stonebed.

For no sunlight shall reach to the land of the dead.

As I journey through tunnels and blackened chasm.

In the realms of Death unbound.

Underneath the cenotaph.

Revelations revealed through crepuscular trance.

Shadows of demons in catacombs dance.

Luminous signs of impossible shape.

Traveling deep, no return, no escape.

Wonderous, prosperous marvels most dark.

I fall to my knees

and behold as I hark

the tounges of the ancients,

damned and aflame,

chanting in madness…

Closer and closer,

the flames reaching higher.

Trial by fire!

Trial by fire!

Coalescense of high and low.

Hand in hand with the damned I go.

A dance in shadows…

The burning fears of the world beyond,

at the end of these snakelike trails,

are the same as those which forged this heart

and so my birth through death prevails.

Dark are my dreams on the stonebed.

For no sunlight shall reach to the land of the dead.

In flames I shall at last become.

With fire I am one.

Underneath the cenotaph.

Неживий і кислий від смерті і від загибелі.

У ґрунті мого гробу не зацвіте жодна квітка.

Ніщо, окрім смерті на цій землі, не залишиться,

на мому шляху на інший бік.

І таким чином я закриваю очі…

Через тунелі темрява палає.

Проходячи через Нааму, царицю воріт.

Щелепи її темряви вони ласують моїми очами

як мерехтить і вмирає останній із земних вогнів.

Темні сни на кам’яному ложі.

Бо жодне сонячне світло не досягне землі мертвих.

Коли я мандрую тунелями та почорнілими прірвами.

У царствах Смерті незв’язана.

Під кенотафом.

Одкровення, розкриті через сутінковий транс.

Тіні демонів у катакомбах танцюють.

Світлі ознаки неможливої ​​форми.

Глибока подорож, без повернення, без втечі.

Чудові, процвітаючі дива найтемніші.

Я падаю на коліна

і бачте, як я припускаю

мови стародавніх,

проклятий і палаючий,

співаючи в божевіллі…

Все ближче і ближче,

полум'я сягає вище.

Випробування вогнем!

Випробування вогнем!

Злиття високого та низького.

Рука об руку з проклятим, я йду.

Танець у тіні…

Пекучі страхи потойбічного світу,

в кінці ціх змієподібних стежок,

такі самі, як ті, що викували це серце

тому моє народження через смерть переважає.

Темні мої мрії на кам’яному ложі.

Бо жодне сонячне світло не досягне землі мертвих.

У полум’ї я нарешті стану.

З вогнем я є єдин.

Під кенотафом.