The Serpents Chalice - Watain

Wings of Satan, orb my heart!

It burns with love for you

And it is ready now, to receive thee

Claws of darkness, tear my soul!

For I have chosen the night

And branded its seal into my flesh

Lead me to the catacombs

Where light of neither sun nor moon

Disturbs the dark in vaults, possessed

By molten evil manifest

There I shall kiss the goat and piss on god

Sundering the molecules

That bind this world together with me

An abortion of the cosmic bride

Shunned like death and cast aside

Cross starless skies now let us ride…

A spear of fire staked the skies

The graves sprung open

The chains that sealed the hungry deeps

Had now been broken

Open now, abode of Satan’s powers!

Where the shells of evil burn

The very eyes of god

And the womb of the world

It is from this wellspring of blazing death

That light is flowing

Forceful…

Into the gleaming vessel of my Self

And thus I am filled

With the waters of Styx

Kingus blood

The Bane of god

Yes I Become the serpents chalice

And the power it bestows

A wisdom that exceeds Death

Virtues that all laws oppose

Firmly upheld

Amidst the horns aflame

Man and God

In fire one and same

Black flames from the deeps aspire

As in the chambers of my hearts desire

I limn thy brilliant potency in fire

Крила Сатани, охопіть моє серце!

Воно горить любов’ю до вас

І воно готове приймати тебе

Кігті темряви, розірвіть мою душу!

Бо я вибрав ніч

І вклав свою печатку в моє тіло

Веди мене до катакомб

Де світло ні сонця, ні місяця

Тривожить темряву в склепіннях, одержимий

Проявою розплавленого зла

Там я поцілую козла й помчу на бога

Розбиття молекул

Що зв’язує зі мною цей світ

Аборт космічної нареченої

Уникали, як смерть, і відкинули

Перехрестити беззоряне небо тепер давайте покататися…

Вогняний спис забив небо

Могили відкрилися

Ланцюги, що запечатали голодні глибини

Тепер був зламаний

Відкрийте зараз, обитель сил сатани!

Де горять снаряди зла

Самі очі бога

І лоно світу

Це з цього джерела палучуючої смерті

Це світло тече

Сильно…

У блискучу посудину мого Я

І таким чином я наповнений

З водами Стикса

Кров Кінгуса

Прокляття бога

Так, я стаю чашою змій

І силу, яку вона надає

Мудрість, яка перевищує смерть

Чесноти, яким протистоять усі закони

Твердо підтримано

Серед рогів палає

Людина і Бог

У вогні одне й те саме

Чорне полум’я з глибини тягнеться

Як в покоях мого серця бажання

Я осягаю твою блискучу потенцію у вогні