Life Dethroned - Watain

A pallid shape is floating

A lurid shroud of fading life

What ones was a place so glimmering and bright

Has ignited itself and burnt out of light

I canonize thee, lord of the odius

For enlightening the path to perpetual might

For guiding me on this voyage

With nothing but scornful mirages in sight

Devour me, oh immense shadow

This locus is cursed, shroud me forever

Damnation be my lodestar

For humanity carves my veins

I’ve been nailed to a cross of anguish

Crucified above to behold

The blind, the loathsome’s strife in vain

The holyness of those who should suffer my pain

Lunar strains of morbid grace

Reflections of nocturnal mysteries

Eternally hidden for their eyes

As what awaits behind…

Branded by the unpure light

But still, You like I

Reaches for the dark

And even further…

As symbols of life we are fading

To were this twilight reaches night

A pallid shape is strangled

As my soul and his darkness unite

It won’t shine through

Believe it, you’re never to see

That my flesh is carved with spells

Of mankinds destiny

Blessed with contempt

For what has edged my strife

And through sacrilegous veils

I dethrone life

Бліда форма плаває

Жахлива пелена згасаючого життя

Що було місце, таке блискуче й яскраве

Загорівся сам і згорів від світла

Я канонізую тебе, повелителю одіуса

Щоб просвітити шлях до вічної сили

За те, що керував мною в цій подорожі

Побачивши лише презирливі міражі

Пожерй мене, о, величезна тінь

Це місце проклято, огорни мене навіки

Прокляття, будь моєю літньою зіркою

Бо людство розрізає мої вени

Я був прибитий до хреста муки

Розіп’ятий угорі, щоб побачити

Сліпий, огидний сварка марна

Святість тих, хто повинен терпіти мій біль

Місячні штами хворобливої ​​ласки

Відображення нічних таємниць

Вічно приховані для їхніх очей

Як що чекає позаду…

Під брендом нечистого світла

Але все одно я тобі подобаюсь

Тягнеться до темряви

А ще далі…

Як символи життя, ми згасаємо

Якби ці сутінки сягали ночі

Бліда форма задушена

Як моя душа та його темрява поєднуються

Воно не просвічується

Повірте, ви ніколи не побачите

Що моє м’ясо вирізане заклинаннями

Долі людства

Благословенний презирством

За те, що обмежило мою боротьбу

І через святотатські вуалі

Я скидаю життя